Легенди – це історії про реальне життя, але оповиті загадковістю, містикою та з усього серця прикрашені вигаданими фактами. Тому й не дивно, що зараз все більше таких історій стосується Чорнобаївки, невеликого села на Херсонщині, де ЗСУ вже вдванадцяте розбили техніку окупантів. У мережі можна знайти десятки мемів та роздумів – чому це таке нещасливе місце для окупантів?
Реальна історія Чорнобаївки починається з наділу запорозького січового козака Петра Чорнобая землями поблизу сучасного Херсона. На території вздовж Вірьовчиної балки побудували кілька хуторів, і той час можна вважати датою заснування села.
Згодом на хуторах оселилися селяни з Полтавської та Київської губерній. Це підтверджує херсонський літописець Дмитро Горловський, 1909 рік: "Першими колоністами на міських хуторах була деяка частина козаків, які раніше перебували у складі Запорозької Січі, та людьми, які блукали степами у спробах вижити. Така "розмаїть" мешкала на хуторах і приписувалася до місцевої міщанської громади. Пізніше (у 40-х роках) на хуторах оселилися люди, що прибули з сусідніх губерній — Полтавської, Київської та ін., де тоді умови життя були значно важчими".
Але поряд з тим є й легенда про козака Чорнобая, якою і пояснюють нині звитягу наших військ та невдачі російських.
Легенда оповідає про час наприкінці XVII ст, коли козаки на чолі з отаманом Чорнобровим заснували невелике поселення в нижній течії Дніпра. Це місце мало хороше розташування – тут було зручно перехоплювати татар на Кримському перешийку і водночас захищати довколишні села від набігів кочівників. І турки, і татари почали оминати поселення, боячись зустрічі з козаками, називаючи отамана по-своєму Чорним баєм, тобто "володарем".
Якось біля Дніпра влаштували стоянку близько тисячі турків і татар із награбованими коштовностями та дівчатами-полонянками. Козаки Чорнобая розбили цю орду, хоча запорожців було в рази менше — всього 150. Але серед козаків було тільки 20 поранених і всі залишилися живі.
Дівчат звільнили, і священник наказав їм скинути кайдани в річку, скроплену кров'ю. Під час цього він проказував замовляння, таким чином захистивши ці землі від загарбників.
Тож можна вважати, що Чорнобаївка дійсно замовлена характерниками ще з XVII ст.
Але крім козацьких легенд в історії Чорнобаївки є ще одна цікава сторінка – готські поховання, яким уже понад 1500 років.
За словами дослідника Сергія Дяченка, у 2008 році до краєзнавчого музею звернулася родина з Чорнобаївських хуторів із проханням дослідити поховання, яке вони випадково знайшли, копаючи льох. Цією знахідною виявилось похованням готської дівчини початку V ст.
Дослідник пише у своєму Facebook: "По-перше, готи ніяк не відмічали своїх поховань ані насипами, ані стелами, навіть утаємничували їх, тому досліджено їх у випадкових місцях одиниці. По-друге, це були часи, коли вже прокотилася гунська навала у 375 році й вважалося, що готів майже не лишилося на берегах Дніпра. А по-третє — статус дівчини: великі срібні фібули (застібки — прикраса й елемент одягу), сердолікові та скляні буси, кістяний гребінець, скляний конусоподібний великий кубок, коштовний сіро лощений посуд й купа інших речей у похованні вказують на її неабияке походження. З’ясувалося також, що подібні поховання були й на сусідніх ділянках. Тож десь поруч було й поселення".
У IV ст н.е. на території сучасної України дійсно існувала готська держава. Готи емігрували із Південної Балтики до України й оселилися між Дніпром та Дунаєм.
"Готи на Дніпрі стали легендою в прямому сенсі. Війна готів з гунами склала основу скандинавських саг "Про старі часи", зокрема саги "Про Хервьор та Хейдрека", яка своєю чергою послугувалася одним із джерел для Джона Рональда Руена Толкіна у створені "Володаря перснів".
У сазі розповідається про те, як діва-войовниця Хервер, дочка Ангантюра, отримала на могилі батька "чарівний меч Тюрфінг", викуваний гномами для конунга Гардаріки, на ім'я Сіргламі. А далі — про бій гунів з готами у Пониззях Дніпра, про сина Хервер, Хейдрека, який правив у Рейдготланді — державі на Дніпрі.
Й таким чином ми виходимо з вами на легендарні війни сил добра — людей, ельфів, гномів та гобітів з силами зла — орками та гоблінами. А сьогодні спостерігаємо у Чорнобаївці сучасну їх версію й знаходимося в очікуванні неминучої перемоги над Мордором", – говорить дослідник у своєму дописі.
Події в аеропорту біля села продовжують бути джерелом народної творчості та жартів українців: "Побачити Чорнобаївку і померти", "Намолене місце", "День бабака", "Після перемоги Чорнобаївка стане туристичним містом", "синдром Чорнобаївки".
Художник Юрій Журавель зробив допис у Facebook, додавши ілюстрацію: "Сподіваюсь, серед вас є ті, хо пам'ятає мультик "Таємниця 3-ї планети"? Там космічні пірати саме таким способом ловили космічні апарати (...) Цікаво, скільки сезонів матиме цей серіал? "
Президент України Володимир Зеленський в одному зі своїх звернень зауважив: "Українська Чорнобаївка увійде в історію воєн. Це місце, де російські військові і їхні командири показали себе повністю такими якими вони є — бездарними, здатними просто здати своїх людей на забій".
