Програма таких святкувань щороку нова й ексклюзивна, хоча, здавалося б, що ще можна у цьому плані вигадати?.. Але те, що виш носить ім’я Лесі Українки, великої волинянки, не тільки зобов’язує, а й надихає. Лариса Петрівна Косач, майбутня Леся Українка, народилася 145 років тому. Ювілей патронеси у ВНЗ відзначають великою програмою, котра почалася ще з понеділка. Це і конкурс серед студентів спеціалізації «Естрадний спів» на найкраще виконання пісень на вірші Лесі Українки, і загальноуніверситетський конкурс читців поезії Лесі Українки «Вовік преславна будеш, Українко!», і відкриття виставки «Українка», і екскурсія студентів у музей-садибу Косачів у Колодяжному та навіть дискусійний майданчик «Жінка в українській культурі кінця ХІХ — початку ХХ стст. Косачівни» і театралізоване дійство за поемами та драматичними творами Лесі Українки «Крилате слово — от моя стріла!» Більше про унікальні заходи «Дню» розповіла молода й енергійна проректор вишу.
ОРГАНІЗАТОРИ ВИСТАВКИ В ЛУЦЬКУ ПІШЛИ НА СМІЛИВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: ЗІБРАЛИ СУЧАСНІ ОБРАЗИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ МОЛОДИМИ ХУДОЖНИКАМИ У ВІЛЬНОМУ ДОСТУПІ В ІНТЕРНЕТІ / ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ ВОЛОДИМИРА ЛУК’ЯНЧУКА
Анна ЛЕВЧУК, проректор з науково-педагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами СНУ імені Лесі Українки:
— Ми надзвичайно пишаємося тим фактом, що наш університет названо на честь Лесі Українки. До речі, Східноєвропейський національний університет — єдиний виш України, який носить жіноче ім’я. Леся Українка — це своєрідний бренд університету, області, країни у світі. Її приклад гідний наслідування, її життя повне цікавих фактів та натхненних історій, її творчість — невичерпне джерело краси та багатства волинської магії. Ось уже протягом кількох років з ініціативи ректора нашого університету професора Ігоря Коцана всі студенти, незалежно від спеціалізації, вивчають курс «Феномен Лесі Українки». Наші викладачі підготували його надзвичайно якісно, повчально і пізнавально водночас. Географам розповідають більше про подорожі Лесі Українки, політологам — про її політичну активність і громадянську позицію, юристам — про родину Косачів, більшість з яких працювали і працюють юристами. Такий підхід пробуджує інтерес до особистості поетеси, дозволяє зрозуміти масштаб її генію.
ПРОМОЦІЯ КУЛЬТУРИ — СУЧАСНИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ. ЧЛЕНИ ЛУЦЬКОГО «ЦЕНТРУ ВІЛЬНОЇ ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ» СТВОРИЛИ ПРОФІЛЬ ПИСЬМЕННИЦІ В СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ «ІНСТАГРАМ» І ЗАВАНТАЖИЛИ ТУДИ ЇЇ ФОТОГРАФІЇ, РЕПРОДУКЦІЇ КАРТИН З ЇЇ ЗОБРАЖЕННЯМ ТОЩО / ДИЗАЙН ЗОБРАЖЕНЬ ЮРІЯ ФУЦА
Тому, готуючи програму заходів до ювілейного тижня з нагоди 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки, ми також зробили її різноманітною. Зокрема музей Лесі Українки СНУ під керівництвом Тетяни Данилюк-Терещук підготував унікальні експозиції: «Леся Українка в політичному плакаті та постері» та «Леся Українка мовами народів світу». Студенти реалізували ще один цікавий і сучасний проект, бо вважають Лесю Українкою надзвичайно сучасною, модерною жінкою, яка випередила свій час мінімум на століття. Це — фотовиставка #Lesyaukrayinka. Мета виставки — представлення світлин української письменниці в дизайнерському варіанті акаунта в мережі Інстаграм. Усі зображення відповідно стилізовані, а хештегами позначено локації та роки життя/творчості письменниці.
Цьогоріч також проводимо конкурс студентських робіт «Найкраща картина-портрет Лесі Українки», переможців долучимо до розробки брендової продукції університету. Родзинкою програми також вважаємо дискусію «Жінка в українській культурі. Косачівни», яка відбудеться в рамках святкування 145-річчя від дня народження Лесі Українки. Серед винесених на обговорення проблем — жіночий рух в Україні: історія та сучасність; жінка в культурному та освітньому просторі України, її роль у становленні та утвердженні національної ідентичності; жінки роду Косачів у інтелектуальному просторі доби (Олена Пчілка, Олена Косач (Тесленко-Приходько), Олександра Косач, Леся Українка, Ольга Косач-Кривинюк, Грицько Григоренко (Олександра Судовщикова-Косач), Ізидора Косач-Борисова); новітні концепції та підходи до осмислення національного культурного досвіду (Л. Костенко, О. Забужко, С.Павличко, Н. Зборовська, В.Агеєва, Т.Гундорова та ін.). Учасниками дискусії будуть науковці, письменники, журналісти, актори, громадські діячі, студенти. Не відмовляємося і від традиційних для нашого університету заходів — конкурсу читців, екскурсій до Колодяжного, театралізованих дійств. За сприяння міської та обласної влади плануємо перевидання перекладів творів Лесі Українки і вже готуємося до відзначення 150 річчя нашої патронеси.
