Про охорону культурної спадщини в Криму розповів голова Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Сергій Павличенко. За його інформацією, в АРК під охороною держави перебуває понад 10 тисяч пам’яток, багато з яких є надбанням світової цивілізації, тому проблема збереження культурної спадщини виходить за межі вузьконаціональних інтересів. Документи, прийняті ЮНЕСКО, Радою Європи, іншими міжнародними організаціями виконуються і в Криму. Уряд АР Крим приділяє особливу увагу поширенню інформації про світовий правопорядок у сфері збереження культурної спадщини, про проблеми й досягнення в цій галузі. Для цього розпочато випуск нового часопису «Историческое наследие Крыма», засновниками якого стали Республіканський комітет із охорони культурної спадщини і Кримське відділення Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України. Одним із перших документів, опублікованих у часописі, є «Конвенція про охорону культурної спадщини», прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО на сімнадцятій сесії, в Парижі, 16 листопада 1972 року й ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 4.10.1988 р. № 6673 «Про ратифікацію Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини».
Семінар завершився коментарями експертів ЮНЕСКО. Відбулася дискусія з визначення потенційних об’єктів у Криму, які може бути включено до Списку всесвітньої спадщини. Йшлося про Лівадійський палац-музей. Його було представлено директором Людмилою Ковальовою не лише як мальовничий архітектурно-природний куточок південного берега Криму, резиденцію останнього російського царя й пам’ятку архітектури, але й як місце, в якому наприкінці другої Світової війни відбулася зустріч глав трьох союзних держав антигітлерівської коаліції — СРСР, США та Великобританії, на якій вирішувалися питання закінчення другої Світової війни та післявоєнного устрою світу, яка проходила в Білій залі палацу з 4 до 11 лютого 1945 року. Директор розповіла про історію будівництва палацу, зведеного за проектом ялтинського архітектора М.П. Краснова, який отримав звання академіка російської архітектури. Учасники семінару оглянули Лівадійський палац, ознайомилися з його експозицією, вислухали коментарі експертів ЮНЕСКО та ІКОМОС про можливість включення палацу до Списку всесвітньої спадщини (СВС).
