Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Людмила ГУРЧЕНКО: «Щоразу ми імпровізуємо»

31 березня, 1999 - 00:00

Київ стане першим після Москви містом, яке побачить цю
постановку. Її прем’єра відбулася 16 жовтня минулого року у Великому концертному
залі Палацу науки, який тоді тільки-но відкрився після реконструкції на
Ленінському проспекті. На відміну від не менш гучної московської «Тригрошової
опери», нашпигованої сценічними ефектами, «коник» цього мюзиклу, на думку
журналіста Анастасії КОВИРШИНОЇ, — незвичайно багате світлове і звукове
оформлення, декораціям же відведено мінімальну роль. У спектаклі беруть
участь такі популярні артисти, як Микола Фоменко, Олександр Михайлов, знаменитий
танцівник Гедимінас Таранда та естрадна діва Олена Свиридова. Проте натхненницею
і, мабуть, осьовим стрижнем «Бюро щастя» є незрівнянна Людмила Гурченко,
з якою напередодні спектаклю зустрівся кореспондент «Дня».

— Людмило Марківно, вам часто доводилося грати в кіномюзиклах,
але, наскільки мені відомо, «Бюро щастя» — це ваш театральний дебют у цьому
жанрі.

— Хоч як дивно, але це факт, незважаючи на те, що від шлейфа
опереткової актриси не можу звільнитися все життя. Я дуже довго чекала
такої пропозиції. Однак раптом зрозуміла, що не можна розкидатися часом.
Роки минають! Нині немодно бути у віці.

Прочитавши оповідання Агати Крісті «Випадок із жінкою середніх
років», я одразу відчула: ось те, що я хочу зіграти. Від задуму до постановки
минуло досить багато часу. Сценарій написав Олександр Бородянський, з його
ж легкої руки спектакль назвали «Бюро щастя». Автор музики — Віктор Лебедєв,
відомий глядачам за фільмами «Небесні ластівки» та «Гардемарини, вперед!»
Цікаво, що сценаристи наблизили сюжет до нашої дійсності. А поставив мюзикл
Андрій Житінкін. Його режисерському смаку я безмежно довіряю.

Відразу попереджаю: не чекайте шекспірівських пристрастей,
а налаштуйтесь на приємну музичну комедію. Ситуація життєва: в моєї героїні
не ладнаються сімейні стосунки, вона відчуває себе самотньою. Раптом з’являється
шеф містичного бюро щастя і за $5000 пропонує їй змінити все своє життя.

— Усі зайняті актори — зірки? Чи не було конфліктів на
репетиціях, пов’язаних із «зоряною хворобою»?

— Навпаки, дуже злагоджено працювали. До речі, в нашому
мюзиклі відомий танцівник Гедимінас Таранда не тільки поставив усі танцювальні
номери, але також грає одну з головних ролей і навіть співає. Дуже органічна
Олена Свиридова, Микола Фоменко — це Везувій, а не актор, а з Олександром
Михайловим ми давно «зіспівалися» (ще у фільмі «Любов і голуби»). Мені
здається, що всі разом ми створили дивовижно гармонійний ансамбль.

— У вашому спектаклі задіяно оркестр, 50 музикантів — велика
розкіш як на теперішні часи...

— Зате ми показуємо глядачам повноцінне шоу. Про таку постановку
я мріяла все своє життя. Уся команда працює як єдине ціле. Нас 100 чоловік,
але це 100 професіоналів. Ви не повірите: щоразу ми імпровізуємо.

— Людмило Марківно, «Бюро щастя» — це захоплююча ідея,
але що для вас особисто є щастям?

— Чоловік, дочка, внуки. І щоб було здоров’я. Я не раз
була на межі життя і можу сказати з упевненістю: тільки подолавши власні
страхи, фобії, комплекси, відчула себе справді щасливою.

Бесіду вела Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: