В рамках II Міжнародного фестивалю мистецтв «Діалоги культур» відбувся вечір вшанування пам’яті відомого українського піаніста, композитора та педагога Віталія Сєчкіна, присвячений його 80-річчю.
Віталій Васильович викладав у Національній музичній академії України ім. П. Чайковського, а його останньою ученицею була Євгенія Басалаєва (нині знана піаністка), яка зробила все, аби гідно представити на вечорі непересічну особистість Сєчкіна. Вона організувала чудовий концерт у Національній філармонії, де прозвучали твори композитора. Їх виконували провідні українські майстри: піаністка Людмила Марцевич, співак Тарас Штонда, віолончеліст Іван Кучер, музиканти з ансамблів «Київські солісти» під орудою Богодара Которовича та «Контрасти. Київ-Класік». У першому відділенні Євгенія Басалаєва виконувала твори Віталія Сєчкіна, які нині дуже рідко звучать, а у другій частині вечора разом із Людмилою Марцевич заграла музику Сергія Рахманінова та Ференца Ліста (твори цих композиторів дуже любив Сєчкін).
Віталій Васильович був вихованцем Харківської консерваторії. У 1951 р. отримав першу премію на III Міжнародному фестивалі молоді і студентів у Берліні; гастролював у багатьох країнах, зокрема, у Польщі, Чехословаччині, Італії, Албанії та Франції. Понад тридцять років життя Віталій Васильович віддав Київській консерваторії. Він підготував понад сто учнів, пройшовши шлях від педагога-початківця до завідувача кафедрою, професора, а згодом декана фортепіанного факультету.
Друг Сєчкіна, завідувач кафедрою НМАУ Михайло Степаненко розказав, що у Віталія було непросте життя. Під час Другої світової війни він опинився в окупації. Якось попав у облаву. Фашисти його мали відправити до Німеччини. Віталій двічі тікав, дивом уникнувши розправи окупантів, довгий час переховувався... Після війни до Києва його запросив видатний український композитор Пилип Козицький, який допоміг молодому музикантові отримати квартиру, творчо підтримував Віталія...
Три останні роки життя Сєчкін працював завідувачем кафедри спеціального фортепіано Молдавської консерваторії ім. Г. Музическу в Кишиневі, куди змушений був поїхати внаслідок недоброзичливості київських колег ( про це розказав Богодар Которович). А музикознавець Леся Олійник з болем згадала те, що могила яскравого представника української музичної культури Віталія Сєчкіна знаходиться не в пантеоні української культури, а в молдавській землі...
— Здобутки наших композиторів мають бути у перших рядах творів сьогоднішньої європейської і світової музики, — вважає голова Національної ради з питань культури і духовності при Президенті України Микола Жулинський. — Хочеться, аби наша держава підтримувала тих, хто пропагує це, адже не можна сподіватися тільки на спонсорів і меценатів. Рівень культури визначає саме елітна, академічна культура. Наша держава повинна мати спеціальні програми «трансляції» наших культурних цінностей в українське суспільство та в світ...
