Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Молитва в... DONBASS OPERA

Уперше Донецький національний академічний театр опери та балету ім. А. Солов’яненка відкрив новий сезон прем’єрою
2 жовтня, 2012 - 00:00
ФОТО АНДРІЯ КОРНІЄНКА

«Маленька урочиста меса» — це хвалебно-подячний гімн богові-заступникові всіх віруючих. А ще це твір унікальної долі. Видатний майстер опери Дж. Россіні в 37-річному віці, у пік неймовірної слави, раптом рішуче покидає суспільне музичне життя, щоб протягом майже 40 років (!) не написати більше одного великого музично-театрального полотнища. І лише за п’ять років до смерті Россіні наважився створити месу — великий серйозний твір, після роботи над яким він скромно напише листа до Бога, в якому попросить допустити його в Рай, і з усмішкою назве месу «останнім гріхом старості».

Для DONBASS OPERA відкрити сезон таким несподіваним твором — уже досить сміливий крок. «У нелегкий для всіх нас час ми хотіли привернути увагу людей до вічних цінностей. Віра в Бога — ось що має бути всередині кожної людини. І всі вчинки треба звершувати з Божої волі та на догоду Господові Богу», — наголосив художній керівник театру Вадим ПИСАРЄВ.

Варто зауважити, що партитура «Меси» досить рідко зустрічається в музичних крамницях, точніше, її взагалі немає у вільному продажу. Але під час поїздки до Відня примадонні DONBASS OPERA Людмилі Шемчук пощастило купити цю рідкісну партитуру.

Ідею постановки «Маленької урочистої меси» підтримали генеральний директор театру Василь Рябенький, головний хормейстер Людмила Стрєльцова та диригент постановник Віктор Олейник. Режисером запросили викладача Донецької музичної академії ім. С. Прокоф’єва Ірину Михайлову.

У цієї творчої команди вийшла, так би мовити, екранізація твору великого Дж. Россіні. Крім прекрасного звучання хору, злагодженої гри симфонічного оркестру та проникливих голосів солістів — Тетяни Плеханової (сопрано), Сергія Гонтового (тенор), Юрія Алексейчука (бас) і Людмили Шемчук (мецо-сопрано), глядачі могли спостерігати спеціально дібраний відеоряд. На екрані поставали старозавітні й новозавітні образи, краса світу (режисер відеосупроводу — Мирослав Бабуков).

Після закінчення «Меси» слухачі на мить завмерли, а потім зала вибухнула тривалими оваціями. Було багато емоцій, квітів і сліз очищення. Тож «Маленька урочиста меса», яка є надією кожної людини на порятунок, переросла в образ уселенської молитви до Господа, коли тисячі палаючих свічок, як серця віруючих, піднімаються до небес із трепетом і любов’ю, із проханням про прощення й захист. Це можуть бути слова кожного з нас — «Kyrie eleison», «Christe eleison» — «Господи, помилуй!», «Христе, помилуй!»

Римма ВЕРЕМЕЙКО, Донецьк
Газета: 
Рубрика: