Українська Національна комісія з питань правопису при Кабінеті Міністрів запропонувала уряду затвердити 19 істотних нововведень в українському правописі, які підготовлені відповідною експертною робочою групою, що викликало певне збурення громадської свідомості. Це природно. Хоча правопис — це не те питання, яке вирішується шляхом усенародного референдуму, але саме нам, пересічним громадянам, а не тільки фахівцям доведеться користуватися оновленим правописом. Після заяви прем’єр-міністра України Віктора Ющенка, поширеної агентством Інтерфакс-Україна, про те, що запропоновані зміни в українській орфографії «невчасні» і тому уряд не піде на внесення змін в український правопис, — питання можна було вважати тимчасово закритим. Виявилося — ні. Та й сам прем’єр-міністр підкреслив, що процес удосконалення орфографії української мови не має зупинятися, навпаки, за його словами, уряд пропонуватиме залучити до дискусії із цього питання широкі верстви населення та наукових працівників. На думку прем’єра, необхідно провести відповідну науково-практичну конференцію.
Людмила Юріївна ШЕВЧЕНКО, викладач української мови, доцент Інституту журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, про сучасне мовознавство говорить не тільки зі знанням справи, але й з емоційністю людини, небайдужої до цих проблем. Що не дивно — «активним» провідником любові до рідної мови Людмила Юріївна була ще за радянських часів, до речі, додержуючись сімейної традиції: її мама, Ніна Іванівна Тоцька також була відомим філологом. А зараз, прийшовши до редакції «Дня», Людмила Шевченко з радістю говорить про те, що багато років, наприклад, проводить серед першокурсників своєрідний тест, пропонуючи відповісти на запитання про найславетніших полководців, істориків, вчених, письменників... Якщо ще років п’ять тому серед названих імен практично не було українських, то тепер наше підростаюче покоління нерідко згадує і Хмельницького, і Мазепу, і Вернадського, і Симиренка, і Грушевського... Справжній прорив щодо української культури, мови в сучасному суспільстві вже відбувся, вважає Людмила Шевченко. Потрібні тільки систематичні, вивірені, поступальні зусилля, щоб знання рідної мови для всіх нас стало і необхідним, і бажаним. Сьогодні ми публікуємо статтю Людмили Шевченко щодо проблем реформування українського правопису, а інтерв’ю з нею читайте в одному з найближчих чисел «Дня».
