Хто побував у сонячній Грузії хоча б одного дня, ніколи не забуде її природу, таку багату, барвисту, різноманітну. Не забуде гостинність грузинів, сповнених мудрості; літературних традицій і архітектурних шедеврів, серед яких вони так органічно існують і, звісно, особливої театральної та кіноісторії. Тут розкіш застілля, з неодмінними витіюватими тостами, змінюється чудовим багатоголоссям пісень і запальними танцями.
Про все це мимоволі згадуєш, розглядаючи картини грузинського художника Темурі Папіашвілі, персональна виставка якого відкрилася в київському Будинку художників. Цьому активно допомогли Фонд сприяння розвитку мистецтв і Посольство Грузії в Україні.
Творчість Темурі Папіашвілі добре відома далеко за межами рідної Грузії. Його виставки проходили в Швеції та Польщі, на Кіпрі й в Америці, ними захоплювалися Німеччина, Туреччина та багато інших країн. Його роботи посіли почесне місце в багатьох престижних приватних колекціях світу. А ось в Києві з художником знайомляться вперше.
— У своїх роботах, — говорить художник, — я шукаю свободу в кольорі та лінії. Так хочу об’єднати живопис і графіку в одній картині. До мене приходять надзвичайні видіння під час роботи.
Його картини сповнені чуттєвого кольору, який переливається з полотна на глядача бурхливими емоціями і незвичайною позитивною енергією. Палка лірика, мудра серйозність змінюються на них тонким гумором, який не так часто властивий живопису.
Представлені роботи — це потужний, забарвлений яскравою індивідуальністю творця, конгломерат знань — від традиційної класики до терпкого смаку примітивізму великого Піросмані.
Саме вплив свого великого співвітчизника і яскравих європейців — Пікассо, Матісса, Модільяні — простежується в жіночих образах Темурі. Вони яскраві й у той же час немов у легкому флері туману, з правильно-неправильними і такими привабливими обличчями. А рухи їхніх рук малюють власну картину почуттів і емоцій, зберігаючи пластику жіночого танцю...
