У Національній філармонії України пройшов концерт чоловічої Державної хорової капели ім. Л Ревуцького.
Це єдиний у своєму роді професійний хоровий колектив за високим рівнем виконавської майстерності не лише в Україні, але й в Європі. А народився цей колектив у 1969 році. За ініціативою голови Музичного товариства України Семена Давидовича Козака було засновано Київську чоловічу хорову капелу, яка нині носить ім’я чоловічої Державної хорової капели ім. Л Ревуцького. Цей колектив продовжує традиції українського (та й слов’янського) хорового мистецтва. Непростий творчій шлях їм довелося пройти. У колишньому Радянському Союзі виконання української духовної музики стало можливим лише наприкінці 80-х, за часи так званої перебудови. Художньому керівнику хорової капели ім. Л. Ревуцького Богдану Антківу та диригенту Юрію Курачу приходилося доводити тодішнім партійним чиновникам, що музика українського композитора Артемія Веделя, яка не поступається творам Моцарта — «золоті сторінки» світової музичної культури і має право на виконання...
На сьогодні Державна хорова капела ім. Л. Ревуцького має 20 дисків із записами. В репертуарі колективу — українська хорова музика, колядки та щедрівки, історичні та народні пісні, старовинні канти, київські розспіви Києво- Печерської лаври, твори Бортнянського, Березовського, Веделя, Лисенка, Стеценка. Хорова капела також пропагандує музику сучасних вітчизняних композиторів: Скорика, Станюковича, Карабиця, Дичко, Зубицького, Гаврилець, Степурка та інших. У репертуарі хору є також зразки слов’янської та зарубіжної хорової музики, у виконанні як а капела, так і у супроводі симфонічного оркестру або органу. Чоловіча Державна хорова капела ім. Л. Ревуцького лише за останні шість років побувала із концертними турами в Польщі, Бельгії, Італії, Великій Британії та Німеччині.
Нещодавно уславлений хоровий колектив репрезентував публіці духовні твори у Національній філармонії. Цей концерт став музичною подорожжю світом української та російської духовної музики та охопив твори композиторів різних епох — від бароко до сучасності. Прозвучала духовна музика українських композиторів XVIII ст. під редакцією Г. Сковороди, А. Веделя та Д. Бортнянського, російського композитора другої половини XIX — початку XX ст. П Чеснокова, церковні розспіви, а також твори сучасних вітчизняних авторів: Гнатишина, Тарасенка, Гребенщикова, Шведова та Вавриновича.
Особливе місце у концертній програмі зайняли твори Артемія Веделя — Канони Пасхи у вигляді восьми пісень. А взагалі музична спадщина Веделя складає 29 хорових концертів, але вона була тривалий час недоступною для спеціалістів (київську бібліотеку творів композитора спалили більшовики). Партитури творів Артемія Веделя, які прозвучали цього разу у філармонії, диригенти хорової капели Юрій та Володимир Курач віднайшли через інтернет. Це та частина спадщини композитора, яку вивезла та зберегла українська діаспора. Серед українських композиторів XVIII ст. найбільш відомий Дмитро Бортнянський, який був головою придворної співацької капели у Петербурзі. Його концерт «Да воскреснет Бог» — новий тип руського (а по справедливості й українського) хорового концерту, який виходить за рамки церковної музики: поєднує здобутки оперної та інструментальної музики, втілює філософські ідеї.
На вечорі хорова капела ім. Л. Ревуцького також виконала старовинні церковні розспіви, музику українських та російських композиторів. У концерті прийняли участь солісти: Ніна Матвієнко та солістка капели — Валентина Іваненко. Приємним подарунком для публіки став заключний твір програми — «Христос Воскрес» Івана Вавриновича, який Н. Матвієнко та В. Іваненко виконали у супроводі капели ім. Л. Ревуцького. Текст Романа Купчинського близький до народної пісні, з яскравими образами природи, яка пробуджується та проникливий голос Ніни Матвієнко, — усе це глибоко зворушило присутніх у залі.
У найближчих планах капели — поновлення постановки опери-ораторії «Цар Едіп» Ігоря Стравинського, яка буде представлена публіці в червні в Національній філармонії.
Зараз головною проблемою Державної хорової капели ім. Л. Ревуцького є прагнення збільшити свій кількісний склад. Зараз це частково вирішується завдяки хору хлопчиків та юнаків, який з успіхом було створено при дорослому колективі. Але колективу необхідна підтримка спонсорів для того, щоб компакт-диски із записами концертів надійшли у продаж до столичних музичних крамниць.
