Змагання проходили в «Горовиць-дебют» і в Молодшій групі. На заключному концерті виступили дипломанти й лауреати конкурсу. Учасниками форуму стали 98 юних музикантів з України, Росії, Білорусі, Молдови, Фінляндії, Сербії, Туреччини, Коста Ріки, США, Канади та Китаю. Найменші, від 6 до 14 років, випробовували власні сили в групі «Горовиць-дебют», що включає чотири номінації — «А», «В», «С» і «D». Змагання проходять без турів, і журі визначає найкращих після одного прослуховування. Молодша група (12—15 років) проходить три тури, діти виконують віртуозні твори й концерт для фортепіано з оркестром.
МАЛЕНЬКІ ЗІРОЧКИ
На урочистих церемоніях відкриття й двох закриттів-концертів у Національній філармонії, а також на прослуховуваннях у Будинку вчених важко було знайти вільне місце. Приходили батьки, викладачі дітей-учасників і педагоги з музичних шкіл і училищ Києва, студенти, школярі й кияни — любителі музики.
Валерій Козлов, декан фортепіанного факультету й професор НМАУ, очолював компетентне журі, до складу якого входили Паола Вольпі (Італія), Лев Шугом (Росія), Яфен Жу (Китай), Валіда Расулова-Сук (США), Юрій Гільдюк (Білорусь), Франк Райх (Німеччина) — високопрофесійні піаністи, лауреати престижних міжнародних конкурсів, які мають високі звання й нагороди.
У дні прослуховувань на сцені зміняли один одного по 22—24 юні музиканти, а в один з днів грали 28 учасників (!), і всіх треба було почути, зрозуміти, оцінити. При цьому діяльність журі була максимально відкритою. Паола Вольпі відзначила дуже високий рівень конкурсу, а Яфен Жу вразило, що в Україні така кількість талановитої молоді: «Зворушливо бачити, як маленькі діти грають від серця, від душі й отримують задоволення від гри». Франк Райх сказав, що побачив багато яскравих індивідуальностей, тож оцінювати їх було нелегко. До нього приєдналася Валіда Расулова-Сук: «Українська школа — це неймовірно цікаво! А коли виставляли оцінки, в нас була така одностайність, яку рідко де зустрінеш». Лев Шугом зазначив: «Ми знаємо конкурс Горовиця для дорослих, а тут я побачив маленьку ланку, з якої все починається, й за час моєї участі в роботі журі різних конкурсів це найяскравіше враження. Вразило те, що було багато дітей з таких точок, як Бровари, Фастів, Рубіжне, Миргород. Отже, культура проникає до маленьких міст, і там є люди, котрі можуть професійно навчати дітей».
Юрій Гільдюк підкреслив: «Нам цікаво працювалося протягом цього тижня, адже діти, яких ми слухали, — це академічна музика XXI століття. І ці маленькі люди виростуть в дуже великих музикантів. В Україні існує справжня програма підтримки талановитої молоді для збереження традицій піаністичної школи».
До речі, на форумі працювало ще одне журі — студентське, що складалося з учнів Київського інституту музики ім. Глієра. Їхні оцінки часом відрізнялися від «дорослих», але найчастіше імена лауреатів називалися ті самі.
У групі «Горовиць-Дебют» змагалися 87 учасників, лауреатами стали 30 юних піаністів, з них 20 українців (10 киян), по два піаністи з Росії, Білорусі, Китаю й по одному з Канади, Сербії, Молдови.
— Багато людей здивовані числом 30 — надто багато переможців, надто щедро. Але цей конкурс незвичайний, ми його задумали в ролі супутника, підготовчого майданчика для конкурсу Горовиця. Маленькі таланти розпорошені по всій Україні, їх надзвичайно багато, й ми хочемо з найвіддаленіших місць, з глухих сіл підняти цих діток, — сказав генеральний директор конкурсу Юрій Зільберман. — Відшукати таку зірочку, взяти її в добрі руки — це гарантія того, що дитина піде далі. Тому ми й зробили «Горовиць-Дебют» однотурним і намагаємося заохотити якомога більше дітей.
— Часто буває важко визначити, хто краще. Заплющиш очі, й здається, що грає не дитина, а доросла людина, — сказав голова журі Валерій Козлов. — Якщо говорити про українських дітей, а їх серед учасників більшість, то в нашій країні збереглася дуже висока професійна школа. Важливо, що система музичних шкіл для дитячої освіти не зруйнована, як у багатьох інших країнах пострадянського простору. Важливо, що на конкурсі створено для дітей, які грають, і людей, які працюють, певну атмосферу. Дитина грає в гарному залі на чудовому роялі. Стане вона музикантом чи ні, а це залишиться для неї подією на все життя.
МРІЇ ПРО ВЕЛИКІ ЗВЕРШЕННЯ
Призові місця в групі «Горовиць-Дебют» розподілилися таким чином: номінація «А», I місце — Ірина Корнейчук (Росія), II — Єлизавета Гарбузова (Україна), III — Чен Сітін (Китай). Номінація «В», I місце Анастасія Кухар, II — Вероніка Гварамадзе (Україна), III — Ірина Корнейчук (Росія). Номінація «С», I місце — Дарія Коваль (Білорусь), II — Назарій Фещак (Україна), III — У Данні (Китай). Номінація «D», I місце — Дмитро Беляк (Україна), II — Дарія Коваль (Білорусь), III — Роман Мельник (Україна).
На урочистому концерті-закритті публіка щедро аплодувала всім музикантам. Запам’яталася легка, злітаюча манера Єлизавети Гарбузової, віртуозність Ірини Корнейчук, тонка ліричність Чен Сіттін і натхненний артистизм У Данні. А Дарія Коваль підкорила слухачів глибиною інтерпретації Грігівського концерту в супроводі оркестру Національної філармонії під управлінням Миколи Дядюри.
Гру десятирічної Анастасії Кухар, учениці 4 класу Київської школи мистецтв ім. С. Турчака, відзначили й публіка, й журі, яке присудило їй I місце в номінації «В» і приз «За артистизм». Валерій Козлов так сказав про її виступ: «Настя грає настільки артистично вільно, настільки сміливо! Заради того, щоб почути таку дитину й відзначити її, варто проводити такі відповідальні ристалища». А педагог дівчинки Маргарита Пахомова розповіла, що Настя вже в шестирічному віці посіла перше місце на конкурсі юних піаністів «Амадеус» у Брно, де виконуються твори Моцарта і його сучасників, і пізніше була переможцем багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів.
Сама юна піаністка зізналася, що їй дуже сподобалося брати участь у конкурсі «Горовиць-Дебют» і вона не хвилювалася, коли грала. У школі Настя відмінниця, захоплюється англійською мовою й читанням. Її улюблені композитори — Бах, Бетховен, Щуровський, Шопен. А ще Настя мріє, щоб у неї був великий білий рояль.
Дмитро Беляк, 12 років (Україна), впевнено вийшов у фінал і став першим у номінації «D», а на церемонії закриття артистично виконав II частину концерту Бетховена для фортепіано з оркестром. Так само впевнено, по-дорослому Діма відповідав на запитання: «Я не хвилювався, тому що перемогти не було самоціллю, моєю метою було добре виступити. А друга мрія була зіграти з Київським філармонічним оркестром, і вона збулася. Щодня я граю три-чотири години — це мінімум, а буває, що й більше. Моїми улюбленими композиторами є Бетховен і Шопен. Мрію стати професійним гастролюючим піаністом».
Усіх, хто слухав восьмирічного киянина Іллю Фіалка, розвеселила в його виконанні незвичайна п’єса «Полювання на міль» Марченка, що поєднує гру на роялі з ритмічним плесканням у долоні. Ілля вперше брав участь у конкурсі й посів IV місце в номінації «А»: «Змагатися було цікаво. Дуже добрий рояль, сподобалося на ньому грати. Улюблені композитори — Ліст, Бах, Рахманінов. Я люблю читати казки й захоплююся футболом. Мрію стати великим піаністом».
Катя Артеменко, 11 років (Україна, VI місце в номінаціях «B» и «D»): «Я хвилювалася, було важко. Дуже сподобалося брати участь у конкурсі. Тут можна чогось навчитися в інших дітей і самій повчитися на своїх помилках... Я дуже люблю читати, подобаються «Тореадори з Васюківки» — весела книжка. Мрію стати хорошим музикантом».
У Молодшій групі I місце посів тринадцятирічний Ілля Зуйко, обдарований і добре підготовлений. Ілля — переможець міжнародних конкурсів у Росії, Австрії, Україні, він родом з Керчі, другий рік живе в Києві, вчиться в музичній школі ім. Лисенка. «Ілля — приголомшливий хлопчик, і в нього чудовий педагог, вихованець нашої консерваторії Анатолій Гудько, учень Олександра Александрова і Дмитра Башкірова. Дві видатні людини формували його талант, а він, у свою чергу, продовжує традицію», — сказав голова журі В. Козлов.
— Я не думав про те, щоб посісти перше місце, брав участь, щоб перевірити свої можливості, — зізнався Ілля Зуйко. — Захоплююся тенісом і читанням, з книжок подобаються «Гаррі Поттер», «Ідіот» Достоєвського й «Дитинство. Отроцтво. Юність» Толстого. Про що мрію? Про великі звершення».
Олександра Касман, 13 років (США — Росія, II місце в Молодшій групі) на закритті грала концерт Моцарта для фортепіано з оркестром, й дивно було спостерігати, як під пальцями цієї тендітної дівчинки виникає чарівна музика. «Коли грала, дуже хвилювалася. Допомагало подолати хвилювання те, що люди в залі мене підтримували, це дуже підбадьорює. Граю щонайменше чотири години на день, а у вихідні — п’ять. Я люблю Прокоф’єва, Рахманінова, Шопена, Гайдна. Займаюся малюванням і балетом, ще люблю вигадувати, пишу в нашій шкільній газеті. Хочу, щоб музика обов’язково залишилася в моєму житті».
Роберт Сіппола Віза, 15 років (Фінляндія, III місце в Молодшій групі): «Пишаюся, що брав участь у конкурсі такого високого рівня й посів III місце. Ще я радий, що побачив український стиль гри і знайшов нових друзів».
Слухаючи гру юних музикантів, починаєш вірити — поки наша земля народжує таких талановитих дітей, в України є майбутнє.
