11 липня у місті Кам’янка на Черкащині відбувся вже третій літній мистецький фестиваль «Kamianka Music Fest». Організатори, а це передусім громадська організація «ЦКІ «Responsible Future» та її керівниця Вікторія Зубенко, а також Кам’янська міська рада, не просто дотрималися всіх вимог карантинних обмежень, а й зробили це стильно та комфортно і забезпечили далеко не тільки кам’янчанам «шалену» атмосферу музичного свята.
«ЦЕ ВЗАГАЛІ В УКРАЇНІ, МАБУТЬ, ПЕРШИЙ ТАКИЙ КЛАСИЧНИЙ ВИСТУП ОФЛАЙН ПІСЛЯ ПОЧАТКУ ПАНДЕМІЇ»
«Kamianka Music Fest 2020» став особливим подарунком до 180-річчя з дня народження Петра Чайковського. «Ми зробили особливу програму — зіграли «Флорентійський сувенір» Петра Ілліча, дуже потужний і один із найвідоміших його камерних творів, — розповідає «Дню» директор оркестру «Віртуози Києва», що став хедлайнером заходу, Юрій ПОГОРЕЦЬКИЙ. — Маю відчуття, що зараз це один із небагатьох концертів узагалі, які б вшановували пам’ять такого видатного музиканта і композитора. Надзвичайно приємно, що на цьому фестивалі прозвучав золотий фонд Петра Ілліча Чайковського і взагалі цей фестиваль був присвячений його творчості». До програми цього камерного оркестру світового класу в Кам’янці увійшли також твори Баха, Моцарта, Хачатуряна, Скорика...
Юрій Погорецький називає свято, що відбулося, «першою ластівкою надії». І недарма. «Атмосфера фестивалю була шалена. Я так розумію, що всі дуже скучили за живими виступами та концертами. Ми теж відчували натхнення, тому що для нас це був перший відкритий виступ після запровадження карантину. Це взагалі в Україні, мабуть, перший такий класичний виступ офлайн. Нам було приємно, що вже є взагалі така можливість грати і що ми в авангарді. Нас дуже гарно приймали, ми були на підйомі, і це був один із наших гарних концертів, ми запам’ятаємо цей день і цей фестиваль. Були й овації, і «біси» ми грали... Це було навіть більше, ніж ми очікували, — ділиться пан Юрій. — Велика подяка Вікторії Зубенко, яка змогла це зробити з дотриманням усіх вимог. Це неймовірно важливо — проводити такі заходи і такі фестивалі в наших невеличких містах. Дуже класно, що є такі можливості, що є такі небайдужі люди, як Вікторія Зубенко і ті, хто її підтримав в організації цього заходу — і міська влада, і всі спонсори. Це дуже важливо — підтримувати культуру. Тим паче в такий складний час це стало ще більш актуально».
«Я ЗАМИСЛИЛАСЬ І ВИРІШИЛА ПОЧЕКАТИ — ВСЕ ГОТУВАТИ, АЛЕ НІЧОГО НІКОМУ НЕ ГОВОРИТИ»
Цей незабутній музичний «драйв» коштував величезних зусиль, відчуваємо із розмови з Вікторією Зубенко, чия громадська організація, нагадаємо, є також головним організатором дитячого музичного конкурсу пам’яті П.I. Чайковського у м. Кам’янці з майже 20-річною історією. І Kamianka Music Fest — це зокрема і подарунок для переможців цього конкурсу, адже юні таланти традиційно відкривають фестиваль.
«Пандемія набирала таких обертів, що я була впевнена, що ми цього року нічого не зробимо, — розповідає пані Вікторія про шлях до свята попри все. — Але мені не давало спокою, що це ж 180-річчя Чайковського, а я тільки бачила у фейсбуці, що наша консерваторія зробила онлайн-концерт — і більше ніхто не спромігся нічого зробити в такий ювілейний рік. Мені стало аж не по собі. Адже Петро Чайковський протягом 28 років приїжджав у Кам’янку, він же її любив, і там було написано «Лебедине озеро» і низка найкращих його творів. Я замислилась і вирішила почекати — все готувати, але нічого нікому не говорити».
«У мене вже був такий досвід, коли почалася війна, а ми робили конкурс пам’яті Чайковського для дітей з маленьких містечок і сіл у Кам’янці, про який добре відомо читачам «Дня». І коли почалася війна, теж лунали думки, що не треба цього робити, бо невчасно. А потім сіли і подумали: а в чому винні діти? І ми все-таки зробили тоді цей конкурс чисто на ентузіазмі, а діти були раді страшенно! І ось ці діти теж мені не давали спокою — я ж їм пообіцяла, що вони будуть грати. Як я їм скажу, що то війна, то пандемія в нас? — продовжує організаторка заходу. — Я почекала до моменту, поки в Кам’янці вже не було зафіксовано жодного хворого на коронавірус. Коли побачила цю новину, одразу телефоную у міську раду і кажу, що я фактично готова, треба тільки підключитися і за два тижні ми зможемо все організувати».
«ЦЬОГО РОКУ НАСОЛОДЖУВАЛИСЯ ВСІ»
«І тут мені заступник мера каже: «А ми, Віко, сидимо і думаємо: дзвонити тобі чи ні». І в нас вийшов такий спільний порух, тож ми за два тижні все зробили, — ділиться Вікторія Зубенко. — Було дуже тяжко. Ми зробили навіть і брендовані маски, і санітайзери, продумали, як люди розміщуватимуться в парку — постригли всю траву і зробили, щоб гості могли на ній і лежати, і сидіти, щоб усім було добре і безпечно. Складна ситуація склалася і з оркестром, бо мала звучати «Українська симфонія» у виконанні президентського оркестру. Я телефоную їм, і виявляється, що вони — у відпустці... Коли з’ясувалося, що державні оркестри не підйомні, я почала дзвонили комерційним. «Віртуози Києва» дуже легкі на підйом і вони одразу погодилися. Не звучатиме «Українська симфонія», то що може звучати більш оригінальне? І вони кажуть: «Ну, звісно, струнний секстет Чайковського, він просто нереально красивий. Вони його підготували і так зіграли, що люди просто шаленіли».
Наскільки підготовлений слухач був на заході? «Сидіти і пів години слухати секстет Чайковського у чотирьох частинах — це, звісно, треба мати потенціал слухача, — міркує організаторка. — Але оцей дитячий конкурс, який проходить там 17 років, уже цю аудиторію підготував. Звісно, що більша частина Кам’янки, вибачте, як і будь-якого маленького містечка, не реагує на класичну музику взагалі, і ми на цю аудиторію, в принципі, не розраховуємо. Але за ці 17 років ми підтягнули навіть простіших людей. Ну і цього року приїхало багато киян. Неочікувано багато киян — поціновувачів класичної музики і окремо джазу. Була дуже гарна аудиторія. Цього року насолоджувалися всі. Ці вібрації розлились по парку (фестиваль відбувся на території парку Кам’янського державного історико-культурного заповідника — ред.), і звук був гарний, і зроблений фудкорт невеличкий, і лаунжзона, і все вже було так, як треба. Маю надію, що наступного року буде ще краще».
«ДО СЛІЗ. УСЕ ЩИРО, ЕМОЦІЙНО І МУЗИЧНО»
Ще однією, не менш яскравою сторінкою фестивалю стала джазова. Відома піаністка Наталія Лебедєва з Ярославом Товарянським — контрабас та Ярославом Борисом — барабани та неперевершеною співачкою Лаурою Марті подарували усім поціновувачам незабутні емоції. А у фіналі програми відбувся Jazz music Jam session у виконанні MIKE LEVTUSHENKO & ARTROOM з Черкас.
Особливі враження залишились і в самих музикантів. «Я, звичайно, вже дуже засумувала за концертами. Нарешті це було те, без чого неможливо жити артисту — це живі концерти, люди, коли ти потрібен, коли твою музику чують люди, коли вони реагують на неї, — ділиться з «Днем» Лаура МАРТІ. — Тому open-air — для музиканта (не просто артиста, який співає під «мінусовки», а саме музиканта) це завжди особливий концерт. Після такої довгої перерви опинитися на пленері, і сцена була серед дерев — це було чарівно!»
«Приїхала молодь з палатками з Києва і не тільки. Ми підходили знайомитись, і люди нам казали, що спеціально приїхали нас послухати. А ми самі не встигли послухати дітей, зате почули оркестр «Віртуози Києва» — було казково! І після нас був джемсейшн Майка Левтушенка і його учнів. Я насолодилася!» — говорить пані Лаура.
«Взагалі я дуже люблю проєкт Waves, і я дуже люблю музикантів, з котрими ми приїхали, це справді зірки джазу — талановиті Ярослав Борис і Ярослав Товарянський, Наталя Лебедєва, це наш міцний квартет. Для нього я написала вірші вірменською і англійською мовою, мені було за щастя подарувати цю музику людям у Кам’янці, куди ми приїхали вперше. Це незабутні враження. І ніхто не захворів, і стільки щасливих людей, було два чи три «біси», я вже співала і вірменською, і українською, і діти як танцювали, і нас не відпускали... До сліз. Усе щиро, емоційно і музично, — зізнається співачка. — Я радію, що Вікторія Зубенко попри всі труднощі вистояла і все ж таки це зробила. Вони всі молодці».
Додамо, що соціально відповідальним бізнесом, що підтримав проєкт якісної музики з просвітницькою метою, цього року стали — підприємець Томас Бруннер та ТОВ «Agroplus-2016», благодійний фонд Lovochkin family foundation», «Creditwest Bank Ukraine», компанія «Владіком», ТОВ «Wonderland», готель «Перший Кордон», ДП КСК «Олімп».
***
І — про «тонкі налаштування», які відчула Вікторія Зубенко: «Не буду казати, що там «спустився дух» Чайковського, але відчутно було, що ця земля радіє. Радісна земля. Їй приємно, бо, мабуть, на початку ХІХ століття там був театр і маленька сцена. І Чайковський, коли писав «Лебедине озеро», то писав його як балет для дітей. І перша прем’єра «Лебединого озера» була саме в тому маленькому театрику всередині маєтку Давидових, діти танцювали «Лебедине озеро». Тому ця земля дуже раділа і тому всі насолоджувалися...»
