5 червня у Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка пройшла VIII урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова-2008».
За ці вісім років конкурс здобув авторитет і, маючи фінансове сприяння свого засновника (з року в рік все відчутніше) — компанії «Крафт Фудз Україна», зокрема, успішного бренду «Корона», — заручився підтримкою й інших спонсорів. З 2001 по 2008-й надруковано понад 70 романів! 8 червня на одному із телеканалів відбудеться прем’єра кінострічки «Ґудзик» за однойменним твором Ірен Роздобудько, який кілька років тому здобув гран-прі «Коронації слова». Також цьогоріч екранізують «короновану» «Темну воду» Андрія Кокотюхи. Вже перетворено на чотири фільми дипломовані сценарні тексти: за мотивами кіноповісті Олександра Жовни «Експеримент» Роман Балаян зняв картину «Ніч світла», власні драматургічні роботи «Дванадцять копійок» і «Світлячки» перенесли на екран молоді сценаристи-режисери Кирило Устюжанін і Надія Кошман. А щодо п’єс, то «Скажена співачка з невідомим» Валентина Тарасова була поставлена на сцені Київського академічного Молодого театру, «Стежечка святого Миколая» Лариси Віденко — у Львівському театрі юного глядача. А «Соло для двох» Віктора Рибачука у сценічному втіленні Андрія Приходька відзначено на міжнародному театральному фестивалі «Панорама» в Білорусі.
Крім того, кілька п’єс, дипломантів і лауреатів цього літературного змагання, внесені до плану постановок на 2008—2009 рр. у театрах Донеччини та Дніпропетровщини. «1988-й був роком великого сподівання: книжки виходили великими тиражами, зникали «білі» плями в історії літератури, — говорить голова правління «Крафт Фудз Україна» Юрій Логуш. — Та до 1998 говідбувався постійний занепад: книгарні закривалися, тиражі падали, нові імена в літературі фактично не з’являлися... Тепер, через десятиріччя, можна дещо з оптимізмом дивитися у майбутнє. І ми до цього доклали неабияких зусиль: щороку на конкурс надходять понад тисячу рукописів зі всієї України. Пишуть юні, зрілі та літні; люди різних професій; аматори і професіонали. Очевидно, зараз найперше завдання — екранізація кіносценаріїв. Днями у «Gerald Tribune» я прочитав про кіноіндустрію нашого північного сусіда. Зокрема, звернув увагу на статистику: торік в Росії було відзнято двісті фільмів. Половині із них була надана державна підтримка. Частково. Тому що фінансову відповідальність за створення і вихід на екран цих фільмів поділили між собою міністерство культури і російські підприємці... Цьогорічний бюджет тільки для кінематографії становить $157 мільйонів! На мою думку, українці теж могли би випускати 50— 100 стрічок щороку. Сьогодні кіноіндустрія — прибуткова справа і приваблива інвестиція. Напевно, для цього український бізнес має бути патріотичним і соціально відповідальним. Але також повинна бути підготовлена законодавча і бюджетна бази».
Отже, володарями I—III премій «Коронації слова-2008» стали: у жанрі п’єси — Станіслав Стриженюк за «Судний день. Батурин», Едуард Богуш за «Помилку Марка Фабія», Богдан Підгірний за «Прагнення притомності»; у жанрі кіносценаріїв — Василь Босович і Олександр Столяров за «Ангела з патефоном», Світлана Тяпіна за «Справу про диявола та вбиту наречену», Кирило Устюжанін за «Виступ»; у жанрі романів — Володимир Лис і його «Острів Сильвестра», Марія Маслєчкіна зі своєю «Дорогою, або афганським рондо», а Анна Багряна із «За Габією або усупереч забобонам» розділили III премію із Михайлом Бринихом і його «Шахматами для дибілів». Зверніть увагу на ці імена та назви! Пройде час і, може, ви дивитиметесь п’єси чи фільми, створені за їхніми сценаріями та кіносценаріями, або ж згадані романи стануть бестселерами. «У нашій газеті була рубрика «Мої десять книг», тобто книг, без яких не можна уявити життя. Я хочу побажати переможцям, особливо романістам, аби їхні твори теж стали комусь настільки дорогими, — сказала головний редактор «Дня» Лариса Івшина, вручаючи одну із премій.
Цьогоріч у конкурсі були нововведення. Володимир Лис, який посів I місце у номінації «роман», отримав від партнерів значок — корона із золота та діамантів. Також спеціальними преміями у розмірі 5 тисяч гривень кожна та іменними годинниками відзначено Василя Босовича і Олександра Столярова та Станіслава Стриженюка — за найкращі історико-патріотичні твори. «Я вісім років працював над п’єсою «Судний день. Батурин», — розповідає Станіслав Стриженюк. — Той історичний період дуже сучасний. Навіть сьогодні у нас багато гетьманів і так мало постатей калібру Івана Мазепи. Отож українцям треба вчитися засвоювати уроки історії». «Разом із Олександром Столяровим написали кіносценарій на тему Голодомору, — продовжує Василь Босович. — Це — суспільно значима тема, за яку непросто було братися, адже в процесі роботи часто естетика входить у конфлікт з етикою... Зараз за нашим кіносценарієм знімається ігровий фільм. Очевидно, потрібно піднімати такі теми. Для самоочищення українців. Для встановлення зв’язку між поколіннями. Для розуміння нашої сутності».
«Різножанровість — ознака повноцінності будь-якої літератури, — підсумовує Марія Матіос, лауреат Шевченківської премії та I премії у жанрі роману «Коронації слова-2007». — І те, що зараз спостерігається зацікавленість саме українською літературою, наштовхує мене на думку, що, можна сказати, наближається шеренга дуже цікавих українських письменників. І їх треба тільки розгледіти. Це успішно робить «Коронація слова», принаймні, останні кілька років».
ВРАЖЕННЯ
Ростислав СЕМКІВ, директор видавництва «Смолоскип», викладач Києво-Могилянської академії, член журі «Коронації слова-2008»:
— Конкурс «Коронація слова» робить добру справу — збагачує цікавими творами українську популярну літературу. Очевидно, він задає тон у цьому сегменті книговидання. З тих п’ятнадцяти романів, які мені як члену журі довелося прочитати, принаймні п’ять можуть мати неабиякий успіх. Треба сказати, що з року в рік якість надісланих романів, п’єс та кіносценаріїв зростає. І зростає інтерес авторів (аматорів та професіоналів) до цього літературного змагання. Пишуть усі: невідомі, які після конкурсу часто стають відомими, й імениті.
На мою думку, дуже добре, що в журі є багато видавців. Фактично, вони відразу знайомляться зі «своїми» авторами.
Марина БОНДАРЕНКО, автор і ведуча програми «Книга.UA» на Першому Національному каналі:
— За ці вісім років «Коронація слова» стала справжнім народним літературним конкурсом в Україні. Якщо би таких конкурсів було більше, то, ясна річ, в літературі з’явилося б більше цікавих імена. Так через «Коронацію» «пройшли» нині вже відомі письменники Лариса Денисенко, Андрій Кокотюха, Ірен Роздобудько...
До речі, у процесі відбору творів немає, що називається, магії імен (імена стають відомими тільки під час церемонії нагородження), а розглядаюься твори з огляду на їхню оригінальність та якість. Отже, це — чесне змагання.
Очевидно, треба сказати і про меценацтво подружжя Логушів. Якби таких людей було більше, то українській літературі було б краще. Чого не започаткувати ще кілька подібних конкурсів?.. Я вважаю, що вкладати гроші у розвиток літератури і підтримку української книжки — дуже правильна і перспективна інвестиція.
