Пісні на слова сучасних українських поетів та поетів-класиків можуть підвищити якість неформатної, естрадної та поп-музики та водночас популяризувати поезію та її читання. «День» дослідив, як саме.
Нині чи не до кожної пісні музику і слова пише сам музикант. Мода така. А може, це наслідок фінансової кризи? Чи кризи смаку і відчуття музики і слова. На цьому тлі проекти музикантів на слова сучасних поетів і поетів-класиків здаються справжнім одкровенням, якоюсь забутою закономірністю.
ПРО АМАТОРІВ І ПРОФЕСІОНАЛІВ
Минулий рік подарував українським слухачам кілька проектів, в основі яких лежали вірші сучасних поетів. «ТЕЛЬНЮК: Сестри» презентували (й активно продовжують із нею виступати) програму «Дорога зі скла» на вірші Оксани Забужко. Для свого першого альбому «Шабля» гурт Kozak System записав пісні, зокрема і на слова сучасних поетів — Сергія Жадана та Дмитра Лазуткіна. Новий проект Едуарда Приступи (Ділі) та Ореста Криси «Ді.Ор.» включає пісні на слова Богдана-Ігоря Антонича, Ліни Костенко, Івана Малковича та інших.
Співану поезію, звісно, відшукаємо у творчості Віктора Морозова, Марії Бурмаки, Ольги Богомолець, Ігоря Жука, Тараса Компаніченка. Поезія завжди була основою творчості й «Плачу Єремії» (вірші Грицька Чубая, Юрія Андруховича, Костя Москальця, Богдана-Ігоря Антонича, Віктора Неборака) та «Мертвого півня» (Олександр Ірванець, Дмитро Павличко, Юрій Позаяк, Максим Рильський, Юрій Андрухович, Сергій Жадан). Нагадаємо, на слова харків’янина Жадана вийшла збірка пісень різних виконавців, серед яких «Lюк», «Ойра», «Оркестр Че», «Калєкція» та інші. Сам поет активно гастролює і записує диски на свої вірші з гуртом «Собаки в космосі». Ще раніше процес проникнення поезії й поетів у музику розпочав письменник Юрій Андрухович, записавши вже три альбоми з польським гуртом Karbido.
Слід сказати, що «співана поезія» — термін, яким пересічний слухач звик означати передусім творчість «не форматних» українських музикантів, проникла і на популярну українську естраду. Згадаємо тут пісню Віталія Козловського «Знаєш» («Чого являєшся мені у сні») на вірш Івана Франка та пісні Ілларії на вірші Володимира Свідзінського, які співачка виконує у виставі Сергія Архипчука «Три радості». Але це поодинокі випадки, бо ж до більшості українських поп-хітів слова пишуть самі музиканти. На думку письменниці й поета Ірини Цілик, в усіх галузях сучасної культури України забагато аматорів, через те будь-хто готовий назвати себе поетом і автором слів до пісні, а наша «поп-музика зовсім потонула у безкінечному шлакові, зліпленому з кривуватих, безграмотних текстів».
«ПРИЙШОВ ЧАС ПИСАТИ ПІСНІ НА ВІРШІ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ»
У радянський час праця поета-пісняра була затребуваною, престижною і гарно оплачуваною. Не полишив свою основну професію поет Юрій Рибчинський, який написав чимало пісень для «зірок». Поза тим серед молодших поетів знайти пісенників вже складніше. Заохотити молодих поетів писати не просто поезію, а вірші, які можна покласти на музику, покликана започаткована 2008 року номінація «Пісенна лірика про кохання» конкурсу «Коронація слова». Два роки тому в ній перемогла молода письменниця і режисер Ірина Цілик. З того часу вона написала тексти для різних виконавців — «Бумбоксу», Антоніни Матвієнко, Наталії Могилевської, Міри, Тетяни Піскарьової. Останнім замовником Ірини став Едуард Приступа (гурт «НеДіля), в наступному альбомі якого більшість складатимуть саме пісні на її тексти.
Ще один сучасний поет Дмитро Лазуткін, на вірш якого «Така спокуслива» записав пісню і зняв кліп гурт Kozak System, зізнається, що більшість сучасних популярних пісень ріжуть його вуха без ножа, адже «це не поезія, а зѓвалтування мови». Раніше Дмитрові подобалися тексти гурту «Кому вниз», Ірини Білик і «Братів Гадюкіних», серед нинішніх виконавців виокремити улюблених — складніше. «Музиканти і поети — це пацієнти однієї й тієї ж «клініки», тому нічого дивного в тому, що на слова поетів пишуться пісні, немає, — розповідає про співпрацю із поетами Іван ЛЕНЬО. — В нашому випадку давня дружба із Сашком Положинським, Сергієм Жаданом, Юрком Іздриком та Дмитром Лазуткіним стала причиною появи пісень, які ввійшли до нашого першого альбому».
Зараз популяризація поезії є особливо актуальною, вважає музикант Орест Криса. «На мою думку, вже давно прийшов час писати пісні на вірші українських поетів, як класиків, так і наших сучасників, — наголошує Орест. — Для мене особисто це два різні пісенні жанри: пісня, що створюється на текст, так би мовити, не віддільний за сенсом і станом від музики, і пісня, створена на вірш, який уже прожив життя і на який, можливо, вже є пісні». Нині Орест записує пісні на слова поета Володимира Цибулька.
Галина і Леся Тельнюк (дует «ТЕЛЬНЮК: Сестри») беруть до роботи лише ту поезію, в якій знаходять осяяння, відображення власного досвіду і розуміння життя. «Ми вже давно блукаємо в «поетичному саду» і когось любимо, кимось захоплюємося, когось жаліємо, — говорять сестри. — Для того, щоб поет став «твоїм», необхідною умовою є дуальність, бачення свого відображення, своїх нескоєних вчинків, непідкорених вершин, недолюблених кохань, непромовлених слів. Але без таємниці осяяння — це буде не музика, а вправні музично-поетичні звірятка із засмученими мордочками».
ЗБАГАЧУЄМО МУЗИКУ
А от більшість сучасних виконавців обирають текст для нових пісень не за принципом осяяння, а швидше за власним розумінням того, що може стати хітом. Порятунком для поезії може стати співпраця поетів із музикантами, вважає директор рекордингової компанії Comp Music Олег Долинський: «Для написання текстів потрібні інші таланти, освіта й ерудиція. Чимало пісень були би, напевно, кращими, якби текст до них написав той, хто це вміє, а не в муках витискає з себе рими».
Проблему якості української музики слід вирішувати на багатьох рівнях. Нашим поетам варто пропонувати свої тексти відомим музикантам, адже, схоже, вітчизняні виконавці й не підозрюють про існування в нашій країні поетів і письменників. Так само можна радити виконавцям хоча би побіжно ознайомитися із класикою та збірками найвідоміших сучасних українських поетів. І навіть якщо нічого з прочитаного їм не захочеться покласти на музику, є надія, що якість їхніх власних текстів стане на рівень вищою. Давати ж якісь культурні поради представникам української влади і керманичам вітчизняних каналів, здається, вважається моветоном, тож сподіватимемося, що якось усе складеться і без їхньої участі.
Приміром, Едуард Приступа розпочав роботу над альбомом для дітей, основу якого складуть пісні, записані на вірші сучасних дитячих українських поетів. А на одному з нещодавніх книжкових ярмарків у столиці Діля був помічений із щойно придбаним томиком Богдана-Ігоря Антонича та антологією «Розстріляне Відродження». Тож надія є!
