У саду тисячолітньої «Софії Київської» на ще зелену траву падають яблука. Потужні мури собору не пускають сюди гул міста, лише окремі звуки — найгучніші, найрізкіші — перетинають цей простір: звук поліцейської сирени, завивання дрилі, автомобільні клаксони. Звуки великого міста. Вони на диво органічно вплітаються у музику, яка звучить зі сцени у саду. А це — класична, сучасна камерна і симфонічна, джазова, електронна, експериментальна музика, концерти українських та зарубіжних гуртів, оркестрів, виступи всесвітньо відомих солістів і диригентів.
Слухачі заповнюють простір: хтось сідає на стільці, хтось стелить покривало прямо на траву. У кожного свій шлях до високого мистецтва: дехто їхав з іншого міста, щоб потрапити сюди, а хтось просто проходив повз і вирішив зазирнути.
Направду дивовижний досвід — слухати оперу чи симфонічний концерт у саду знакового для кожного киянина — і не лише — місця. Місця сили, яке вимагає поваги і захисту. Якщо вже наповнювати його мистецтвом — то лише так: делікатно, з повагою, з любов’ю. Перетворюючи його на простір мистецтва і співтворчості.
Одинадцять днів, з 16 до 26 серпня, тут проходив фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. Гості заходу почули понад 30 концертів українських та зарубіжних гуртів та оркестрів, всесвітньовідомих музикантів та солістів. Серед них — норвезький музикант і композитор Ейстен Севог, піаніст Олексій Гринюк і скрипаль Андрій Бєлов, американо-ізраїльський джазовий піаніст Гай Мінтус, оперні співаки Теммі Генсрад та Ніколас Ішервуд із США та багато інших. Одразу п’ять оркестрів — New Era Orchestra, Національний президентський оркестр, Kyiv Fantastic Orchestra, «Віртуози Києва» та «Київські солісти» — взяли участь у фестивалі.
Програма Bouquet Kyiv Stage охопила не лише потужну музичну програму, а й візуальне мистецтво, покази українського кіно, театралізовані екскурсії та інтерактивні активності для дітей (зокрема, для дітей з аутизмом), людей літнього віку. Темою цьогорічного фестивалю стали «Звуки міста». А наскрізною філософією — співтворчість і взаємодія.
«Bouquet Kyiv Stage виник із любові до Києва і бажання зробити йому подарунок. Звідси і символ фестивалю — букет. Зі складною і продуманою композицією, де кожна деталь — на своєму місці, — розповідає ідейна натхненниця та співорганізаторка фестивалю Ірина Буданська — Любов, зокрема до міста, — це лейтмотив фестивалю».
Організатори фестивалю — Дім «Майстер Клас» — позиціонують його як подарунок місту, а відтак вхід на всі події був вільним.
ЗУСТРІЧ ІЗ СОБОЮ
Фестиваль відкривав концерт музики Вікторії Польової «Маргіналії». Українська композиторка майстерно поєднує багатовіковий сакральний досвід людства із вкрай особистими переживаннями. У просторі «Софії Київської» її музика звучала по-особливому. Концерт зіграв оркестр «Віртуози Києва» з диригентом Володимиром Сіренком. Співала Назгуль Шукаєва, виконавиця з рідкісним діапазоном голосу: від горлового співу до сопрано.
«Сам простір якимось чином керує всім, навіть звуком. Він живий і постійно комунікабельний. Мені здається, що тут навіть не стільки мав значення наш виступ, як місце. Люди приходили сюди, в «Софію Київську», і відчували внутрішній спокій і радість, щастя. Це місце живить, дає імпульс дару через звук», — розповідає Назгуль Шукаєва.
Кураторка музичної програми Bouquet Kyiv Stage, музикознавець і музичний критик Любов Морозова говорить, що музика — це найкоротший шлях до серця. А ще музика змінює людей. Гості фестивалю могли в цьому переконатися особисто.
«Я думаю, що увесь фестиваль працював як певний такий екзистенційний досвід. Коли людина проходить через більшу кількість днів фестивалю, то вона психологічно трансформується на якомусь своєму рівні», — розповідає Любов Морозова.
У перший день виступив і норвезький музикант Ейстен Севог у тандемі із солісткою Бенедикте Торгет. Музику Севога називають простором для медитації. Йому приписують винайдення нового напрямку, який критики назвали візуальною музикою. Сам музикант говорить, що прагне допомогти слухачам генерувати довкола себе власний музичний простір.
«Музика може сконтактувати нас із нашою внутрішньою свідомістю, де зберігається знання, що ми всі є частиною більшого цілого. Музика може підштовхнути нас до подорож крізь ілюзії, інтелект та емоції до містичного досвіду, де ми нарешті бачимо чистоту, притаманну кожному з нас. Я вірю, що музика повинна підносити. Повинна збагачувати наше життя. Вона повинна слугувати засобом досягнення свободи та з’єднувати нас із тим, що є хорошого у кожному з нас», — говорить Ейстен Севог.
Музична програма була поділена на два напрямки. «Площі й пагорби» — це програма більш традиційна, вкорінена у шедеврах класики. І «Птахи і квіти» — це нічна програма експериментів та колаборацій.
Серед найочікуваніших концертів фестивалю був виступ етно-гурту «ДахаБраха». Під час концерту відбулася і світова прем’єра нової пісні гурту — «Рембетіко». На концерт люди почали приходити ще заздалегідь. «ДахаБраха» багато виступає закордоном, тож не так часто можна почути їх вживу в Києві. Ще й у такому атмосферному місці, як вечірній сад «Софії Київської».
Не менш очікуваним були і концерт «ТЕЛЬНЮК: Сестри» в супроводі Національного президентського оркестру України, і виступ піаніста Євгена Громова, і виступ Nota Bene Chamber Group та інших. Серед електронних гуртів цього року на фестивалі зіграли Ptakh_Jung, Dz’ob і «Сон Сови». Серед джазових — американо-ізраїльський джазовий піаніст Гай Мінтус, українська джазова співачка Лаура Марті і американський джазовий піаніст Міша Циганов, Назгуль Шукаєва та LMaluma Group.
«БАРОКО НА ПЛЕНЕРІ»: КОНЦЕРТ МУЗИЧНОГО ПРОЕКТУ ОPEN ОPERA UKRAINE
Закривав фестиваль концерт New Era Orchestrа. Cолістами концерту були Костянтин Тімохін (валторна, Україна — Швейцарія), Кирило Шарапов (скрипка, Україна), Сусанна Карпенко (етно-вокал, Україна). Виконували Монтеверді, Вівальді, Моцарта і прем’єру циклу Ukrainian Seasons («Українські сезони»).
«Ми об’єднані однією ідеєю, однією метою. І зазвичай саме така єдність породжує бажаний результат — ту магію концертів, на яку чекають наші слухачі, — говорить арт-директор New Era Orchestrа та диригент Тетяна Калініченко. — Ми впевнені, що класика може бути в тренді, а прогресивна і мисляча аудиторія наших концертів є підтвердженням того, що у нас є однодумці».
КІНО, ТЕАТР І ГОЛОС БЕСІДИ ПІД ЯСЕНЕМ
Окремим напрямком фестивалю став «Кінобукет». Протягом дев’яти днів у «Золотих воротах» можна було подивитися найкращі українські короткометражні стрічки останніх кількох років. Щодня це був букет фільмів, сформований за безпосередньої участі оргкомітетів фестивалів, премій та кінопроектів: «Київський Кінобукет»; букет від Одеського міжнародного кінофестивалю, букет від «Сучасного українського кіно»; букет від проекту «Дивись українське»; букет від Docudays UA та інших.
Серед фільмів, які побачили відвідувачі: «Голос» Михайла Іллєнка, «Проти сонця» Валентина Васяновича, «Уроки української» Руслана Батицького, «Красива жінка» Альони Алимової, «Зупинка» Павла Острікова, «Фактор Фелліні» Марини Хорошун, «Штангіст» Дмитра Сухолиткого-Собчука, «Колір фасаду синій» Олексія Радинського, «Бузок» Катерини Горностай, «Причинна» Андрія Щербака та багато інших. Загалом — понад 70 стрічок.
Візуальне мистецтво на фестивалі представляли одразу кілька проектів. Це — виставка українського живописця, графіка і монументаліста Олександра Дубовика «Білий Букет», художня виставка «Автопортрет з букетом», у якій взяли участь понад 30 митців, фотовиставка Кіри Кузнєцової «За п’ять хвилин до початку...» та виставка Вікторії Зубенко «Зупинись. Дивись. Мистецтво».
Шведський мистецький колектив MELO представив на фестивалі одразу три події. Це — інтерактивні програми для дітей і для дітей з аутизмом на основі вистави SPARA та хореографічний воркшоп для людей літнього віку.
Серед інтерактивних програм була і театралізована екскурсія «Софією Київською» від Нового драматичного театру на Печерську, і «Фортепіанний концерт в дві руки» для батьків із малюками від ініціативи Baby Mozart, та інтерактивна казка-фантазія «Фантеркок — маленький лялькар, син прачки» від Київської дитячої творчої студії «АртБагаж».
Одним зі знакових проектів у рамках фестивалю став цикл бесід під ясенем. Його ініціював співорганізатор Bouquet Kyiv Stage Євгеній Уткін. До публічних розмов у саду «Софії Київської» під двохсотрічним ясенем були запрошені відомі культурні діячі та цікаві люди із різних сфер життя. Євгеній Уткін, розповідаючи про ідею таких бесід, сказав: «Ми споживаємо сьогодні забагато спецій, не відчуваючи при цьому смаку самої страви».
Гостями розмов стали виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, норвезький композитор і музикант Ейстен Севог і норвезька солістка Бенедікте Торгет, композитор, продюсер і режисер Сергій Круценко, соціолог і доктор філософських наук Євген Головаха; прозаїк, поет, журналіст, правозахисник Ігор Померанцев, композитор Олексій Войтенко та інші.
МІСЦЕ ЖИВОЇ ІСТОРІЇ
Сад «Софії Київської» та особлива музична програма створювали відчуття камерності й спокою. На великих заходах це неможливо, але тут ти весь час ставав свідком дуже теплих історій, які відбувалися поруч. Саме вони роблять цей простір живим, надають йому сенсу.
У день відкриття фестивалю, одразу після концерту музики Вікторії Польової, музикант оркестру «Віртуози Києва» Олег Пахомов просто на сцені зробив пропозицію руки і серця Оксані Круцько, яка грає на флейті у цьому ж оркестрі. Вона сказала «Так», а всі присутні зустріли це оплесками. У той день було холодно, накрапав дощ, але всі присутні усміхалися.
Таких людяних історій за 11 днів фестивалю назбиралося чимало. Кияни, які відвідують головні культурні події міста, добре знають Марка Бірбраєра і Мері Лібіну. Це легендарна пара, яку впізнають і люблять інші відвідувачі. Уже кілька десятків років їх можна зустріти на театральних прем’єрах і концертах авангардної музики, відкриттях художніх виставок і кінопоказах. Відвідували вони і фестиваль. А 22 серпня Марку виповнилося 85 років. Перед концертом піаніста Олексія Гринюка на нього чекав сюрприз. Просто зі сцени Любов Морозова разом з Олексієм Гринюком привітали Марка із днем народження.
«Ви всі, мабуть, знаєте, що у нас є почесні гості фестивалю — це Марк і Мері Бірбраєри. Вони — візитівка будь-якої серйозної культурної події. Сьогодні у Марка Бірбраєра день народження. Я знаю, що для Марка концерт Олексія Гринюка — це справжній подарунок», — сказала Любов Морозова. А Олексій Гринюк особисто привітав Марка: «Дуже вітаю, бажаю багато років приходити на концерти. Дякую!» — сказав піаніст.
Біля Будинку митрополита зустрічаю пару, яка бачу на концертах кілька днів поспіль. Вони тримаються за руки. Це — Ірина та її 90-річний батько Володимир Іванович. Минулого року Ірина вже була на цьому фестивалі, а цього вирішила запросити на нього і свого батька.
«Я відчула, що тут враховані й цінуються інтереси абсолютно всіх поколінь, починаючи від малюків і до людей похилого віку. Я відчула, що тут безпечно і спокійно, і тепер приходжу сюди з батьком. Від вдячності нашим батькам, дідусям і бабусям починається наша сила та мудрість. Але, передусім, любов до цього світу. Як тільки ми починаємо бути вдячними до них, світ стає інакшим», — говорить Ірина.
Недалеко на галявині босоніж бігають діти, розпихаючи по кишенях яблука, які знаходять тут же, у траві. Трохи осторонь від сцени готується до виступу Назгуль Шукаєва. Її туфлі лежать у траві, вона босоніж танцює якийсь дивовижний танець, поли її довгої білої сукні повсякчас легко злітають у повітря, і тоді Назгуль схожа на якусь казкову птаху.
БІЛЬШЕ, НІЖ ФЕСТИВАЛЬ
«Абсолютно дивовижна публіка була на цих концертах. Усі музиканти відзначають, що це дуже щира і резонуюча публіка. Дуже часто на фестивалях присутні професійні глядачі, яка читають партитури, готуються, але не завжди виникає такий резонанс. А у нас публіка, може, не така професійна, але щира. Тут постійно відбувалася жива історія», — говорить співорганізатор Bouquet Kyiv Stage Євгеній Уткін.
Організатори розповідають, що Bouquet Kyiv Stage вже переріс рамки фестивалю. З осені його логічним і живим продовженням стануть події у Домі «Майстер Клас». Це має бути єдиний безперервний процес, наголошують вони.
«У великих містах між людьми завжди є дистанція, ми ж пробуємо заповнити цей простір мистецтвом», — говорить Ірина Буданська.
Загалом за 11 днів фестивалю відбулися понад 70 подій, з яких — 30 концерти найякіснішої різножанрової музики. Понад 70 українських кінострічок показали в рамках «Кінобукету». Більше 350 учасників із різних країн: Австрії, Норвегії, Ізраїля, Франції, Німеччини, США. Одразу п’ять українських оркестрів виступили на відкритій сцені.
«Київ повертається на культурну мапу світу», — підсумовує Євгеній Уткін.
МОЄ МІСЦЕ СИЛИ
В останній день фестивалю, ти розумієш, що вже знайомий із багатьма його відвідувачами. З кимось ти поряд сидів на концерті, з іншими — пив каву, ще з кимось брав участь у майстер-класах чи дискутував на теми, озвучені в бесідах під ясенем. Тебе вже впізнають охоронці «Софії Київської», а ти знаєш їх за іменами.
Після концерту-закриття затримуюсь під однією з величезних лип. Ловлю себе на тому, що повсякчас киваю комусь або махаю рукою. Нічна серпнева Софія заворожує. Дивишся на неї і перехоплює подих. Коли вже їду додому, помічаю на рюкзаку жовтий липовий листок. Ідеальної форми. Ховаю його в книжку. Колись я так само, у книжці, везла з Індії листок дерева Бодгі. Саме під таким деревом принц Гаутама досяг просвітлення і став Буддою. Я підняла тоді з землі листок, бо мені було добре і спокійно у дворі того монастиря. Але ось я нарешті відчула, що моє місце сили значно ближче, воно — поряд. І воно — живе.
