Зараз, на початку третього тисячоліття, не треба бути етнологом чи істориком, аби збагнути, що існування держав та імперій становлять лише епізоди життя етносів і культур. Недалеким для українців прикладом такої історичної драматургії є шлях, який упродовж багатьох тисячоліть долав грецький народ. Етапи цього шляху — острівна держава, Мінойське царство, «гомерівський світ», антична Еллада, імперія Олександра Македонського й Візантія — мали вірогідність закінчитися асиміляцією і реліктовим жеврінням грецького етносу. Утім, після чотирьох століть турецького поневолення грекам ще раз вдалося крутнути колесо власної історії.
Початок визвольної боротьби вважається національним святом Грецької Республіки й відзначається 25 березня. Так склалося, що це свято не може обійти Україну, — адже на нашій землі, а саме в Одесі на початку XIX ст. була заснована так звана Дружня спільнота (Філікі Етерія), яка стала ідейним штабом визвольного руху. Київ також не залишається осторонь згаданих подій, оскільки тут і донині збереглися будівлі, які колись належали керманичу повстання Костянтину Іпсіланті (1760—1816 рр.) .
Ще раз зануритися в історію, згадати мужність предків і віддати їм шану — все це надалі більше спонукає нині громадян Грецької Республіки, зокрема, тих, діяльність яких пов’язана з Україною, до проведення урочистостей на честь Національного свята на нашій землі. Цього року в рамках святкування відбуваються численні заходи, найбільш значними з яких є урочистий молебень у Києво-Печерській лаврі, концерт-присвята видатній грецькій співачці Марії Каллас у Національній філармонії (див. «День», №50) і прем’єр-концерт із симфонічних творів композиторів новогрецької школи в Національній опері України. Ідея останнього належить художньому керівникові симфонічного оркестру «Київ-класик» Германові Макаренку.
Слід також згадати статті, доповіді й дослідження, які були здійснені під науковим керівництвом професора НМАУ Марини Черкашиної-Губаренко, аудіозаписи, концерти класичної грецької музики в Київській дитячій академії мистецтв, Будинку вчених, Одеському будинку Святослава Реріха. Красномовним прикладом творчої співпраці сучасних грецьких і українських митців є створення українських вокальних версій симфонічних і фортепіанних творів грецького композитора — Т. Харідіс — І. Рябчун, «Ave Maria та Salva Me», які увійшли до репертуару мистецьких проектів «Різдвяні офіри» й «Органні релаксації» Дитячої академії мистецтв. Юні студенти й викладачі академії неодноразово виступали у Грецькій Республіці з творами українських і грецьких композиторів, а на одній із сцен навчального закладу було здійснено виставу «Морська сюїта» Димітріса Капсоменоса. До речі, ця сюїта в повному вигляді за межами Греції досі не звучала ніде, крім України.
Тож нині можна казати про нову еру українського філеллінізму — дієвої симпатії до Греції та її культурного спадку, наслідком чого є активна підтримка грецької професійної музичної культури.
Концерт оркестру «Київ-класик» став свідченням високого рівня взаємин між музикантами обох країн, прикладом культурної дипломатії. Приємною несподіванкою для киян стала присутність у залі грецьких композиторів — Александроса Музаса і Філіпоса Тсалахуріса, твори яких прозвучали того вечора. Концерт відбувся завдяки підтримці голови будівельної компанії «Гефест» Пантелеймона Бумбуроса. Значне сприяння організації акції здійснило Посольство Грецької Республіки у Києві та особисто посол Харіс Димітріу, який привітав присутніх перед концертом. Власне, без його допомоги цей вечір взагалі не відбувся б. Пан посол привіз із Греції та передав диригенту ноти майже всіх творів, що увійшли до програми. І цей високоповажний дипломат не шкодує часу також і на пошуки музичних партитур грецьких композиторів минулого. Нині Харіс Димітріу хоче віднайти в українських архівах утрачені нотні тексти композитора, засновника Афінської консерваторії Александроса Катакузіноса (Катакузіна), опера якого «Аретуса Афінська» була поставлена майже сто п’ятдесят років тому, в 1861 році, в Одесі.
Концерт прем’єр сподобався публіці. Ретельно підібраний репертуар показав яскраві музичні сторінки й познайомив аудиторію з найвищими досягненнями грецьких митців у засвоєнні сучасних композиторських технік. Певний ризик щодо складності програми, на який пішов диригент Герман Макаренко, виправдав себе — різноманітна палітра композиторських манер створила в концерті виразну звукову картину, яка дала слухачам можливість ознайомитися із творами новогрецької композиторської школи (з часів її заснування і до наших днів).
Програма вечора вразила інструментальним, жанровим і образним різноманіттям і виконавським складом: спалахами звукового феєрверку прозвучав ксилофон у соліста п’єси Ніколаоса Скалкотаса «Нічна розвага» — Дмитра Ульянова; ностальгічних струн душі торкнувся витончений тембр англійського ріжка у творі Філіпоса Тсалахуріса, твір виконав у супроводі струнного складу Геннадій Кот; духмяний аромат критських гір і долин ніби наповнив залу разом із співом на грецькій мові солістки Тетяни Пирогової та артистів камерного хору «Кредо» під керівництвом Богдана Пліша. Яскраві емоції публіки досягли свого апогею під час виконання балетної сюїти Мікіса Теодоракіса «Грек Зорба». Симфонічна версія балету, прем’єра якого торік з великим успіхом пройшла на сцені Національної опери, вкотре продемонструвала майстерність і темперамент оркестру. П’ятий прем’єр-концерт ансамблю «Київ-класик» показав, яким чином лозунг філеллінізму може бути плідно розвинений у сьогоденні.
