Комітет з Національної премії України імені Т. Шевченка свою роботу останнім часом будує за принципом кількісно-якісного трансформування: щорічна кількість премій зменшена з 11 позицій до 5-ти, що значно посилило вимогливість до рівня представлених творів — натомість прогресивно розвиваються видавнича та громадсько- просвітницька діяльність. Нинішнього року на розгляд Комітету було представлено 50 творів та робіт у галузі художньої і документальної літератури, музики, образотворчого, сценічного і екранного мистецтв, 28 iз них пройшли до третього туру конкурсного відбору, а 5 здобули відповідні преміальні місця. Нагадаємо, що шевченківськими лауреатами-2002 стали С. Білокінь, А. Бокотей, Р. Майборода, А. Микульський, Л. Череватенко та І. Римарук.
Сьогодні Комітет перетворився на багатопрофільний культурологічний центр розвитку літератури, мистецтв і культури в цілому. Його основні новітні ініціативи — видання серії «Бібліотека Шевченківського Комітету» та літературно-мистецького літопису «Золотий фонд України». Ще й досі має місце прикра ситуація: відзначені найвищою національною нагородою твори практично незнані широкому загалу. Це навіть не «мистецтво заради мистецтва», а якась украй сумна герметичність, що спонукає до ущербної замкненості середовища (творців та їхнiх творів) та закономірних питань на кшталт «кому дають і за що?» Очевидно, виходячи саме з цих міркувань, комітет і започаткував видання творів своїх лауреатів. Останніх, за 40 років існування відзнаки, налічується небагато-немало 530 персоналій та колективів. За твердженням голови Комітету Івана Дзюби «у 9 випадках із 10 — це дуже високодостойні люди...» Окрім популяризації творчої спадщини звитяжців, найближчим часом планується оприлюднення збірника матеріалів під традиційно- оптимістичною назвою «Не вмирає душа наша», присвяченого нещодавньому ювілею від дня заснування премії. Видавнича програма сьогодні здійснюється на базі видавництва «Криниця», яке вже змакетувало та підготувало до друку 600-сторінковий томик вибраного М. Бажана «Політ крізь бурю». Найближчим часом планується видати В. Сосюру та П. Тичину. Втім, «шевченківці» запевняють, що шанси порушити тимчасову монополію «Криниці» однакові для всіх видавництв, незалежно від форми власності і підпорядкування. Треба лише подавати обґрунтовані пропозиції...
Першою ластівкою культурологічних починань Комітету та щойно створеного благодійного об’єднання «Шевченківський фонд — ХХI століття» має стати благодійний концерт «Сузір’я Шевченківських лауреатів», який відбудеться у Палаці «Україна» 31 травня цього року. Як повідомив Іван Дзюба, «концерт мусить розвіяти уявлення про бідність нашої культури, спростувати обивательське уявлення, що Шевченківська премія — це минуле, її давали невідомо кому...» Другою метою заходу Іван Михайлович назвав благодійність. Особливістю концерту є його учасники, про яких можна судити вже з самої назви заходу, «живий звук» та той факт, що музика, слова, тексти — плоди винятково лауреатських зусиль. У програмі: академічна капела «Думка» (худ. керівник Є. Савчук), капела бандуристів ім. Г. Майбороди (худ. керівник М. Гвоздь), ансамбль танцю ім. П. Вірського, український народний хор ім. Г. Верьовки, Національний заслужений симфонічний оркестр України (худ. керівник В. Сіренко), Національний оркестр народних інструментів України (худ. керівники А. Авдієвський, М. Вантух, В. Гуцал), камерний оркестр «Київські солісти» (худ. керівник Б. Которович), народні артисти О. Басистюк, В. Гришко, В Зінкевич, Н. Матвієнко, М. Стефюк, Б. Ступка, заслужені артисти України О. Богданович, О. Нагорна, О. Сумська та багато інших.
