У той час коли офіційна влада, згідно приписам російської імперської історіографії,має намір відзначати 226-річницю заснування міста, одеські історики поглибили наші знання про дійсний вік манірної красуні. 19 травня 2020 року, згідно актуалізованих історичних даних, виповнилося вже 605 років першої писемної згадки порту Кочубіїв (Kaczubyeiow) — поселенню, що передувало Хаджибею-Одесі.
Нагадаю, 2015 року громадськість Одеси вперше в своїй історії офіційно відзначила 600-ліття першої писемної згадки порту Кочубіїв, що існував у руську-литовську добу на місці Одеси — попередника Хаджибея-Одеси (згідно відомостей в польських хроніках Яна Длугоша (1415). Українські науковці поглибили історію «Другої Пальміри» на чотири століття. (про це писав «День» 11.02.2015 та 02.09.2015). Принагідно відзначимо, що у 2020 році виповнилося також 225 років перейменування Хаджибея на Одесу (нагадаємо, що нині офіційною датою заснування Одеси вважається 2 вересня 1794 р. — закладки нової гавані у Хаджибеї). Згідно загально прийнятих наукових норм визначення дати заснування поселення, історики та краєзнавці Одеси ініціювали перегляд дати офіційного заснування Одеси. На цій підставі у 2015 р. за ініціативи істориків із громадського об’єднання «Одесі — 600+» була виготовлена пам’ятна медаль (скульптор — заслужений художник України Олександр Коваль). На сьогодні, завдяки спонсорській підтримці, виготовлено шість примірників медалі, які будуть передані різним установам: Національному історичному музею України, Музею культури і книги Покуття у Снятині, Одеському історико-краєзнавчому музею. За посередництва закордонних дипломатичних представництв у Одесі, медалі мають бути передані у Національний музей Литви, Музей Палацу Топкапі (Стамбул), Історичному музею Кракова. Медаль цінна як своїми художніми якостями, так і науковим та культурно-історичним значенням. Це вже є раритет для колекціонерів.
ТИТУЛЬНА СТОРІНКА ХРОНІКИ ЯНА ДЛУГОША. ПЕРЕВИД. ПОЧ. XVIII СТ. МУЗЕЙ КНИГИ ОННБ (ДАРУНОК КОЛЕКЦІОНЕРА І АРХЕОЛОГА ПЛАТОНА ОСИПОВИЧА БУРАЧКОВА (1815—1896)
Настільна ювілейна медаль має діаметр 132 мм і вагу бл. 460 г. На аверсі медалі, що композиційно поділена на дві частини по вертикалі, у правій частині барельєфне зображення польського короля Владислава II Ягайла зі схиленим скіпетром як знаку королівської милості. На голові короля корона. Обличчя розвернуте на ѕ вліво. У лівій частині медалі великим стилізованим шрифтом гравірована дата «600», під якою зображення «срібного ламаного поясу» — абданка (W) — герба польсько-литовської шляхти (Бучацькі, Язловецькі) та окремих козацьких старшинських родів (Хмельницькі, Виговські). Нижче абданка дати «1415—2015». Під зображенням короля по колу надпис українською мовою: «Владислав II Ягайло».
На реверсі: на тлі моря, яке займає нижню половину медалі і горизонт якого ділить її на дві рівні частини, на першому плані зліва зображення галереї з характерним трикутним парусом, які використовувалися торговцями у XV ст. У правій частині на другому плані з дотриманням перспективи на крутій скелі зображення Хаджибейської фортеці, відомої нам по планам і гравюрам XIX ст. Фортеця для художньої виразності розвернута до моря. Поблизу фортеці дрібніше зображення ше однієї галери та чайки. Вгорі надпис на стрічці «Кочубіїв», внизу — «Одеса». Таким чином підкреслена наступність перших поселень Кочубієва-Хаджибея і неперервність проживання в історичній частині нинішньої Одеси.
Медаль не є буквально документом, який претендує на наукову вичерпність, а лише художньою інтерпретацією, збірним образом, що відтворює подію.
ДОВІДКА «Дня»
Згідно хроніки Яна Длугоша у період 19—21 травня 1415 року у прикордонному місті Снятині король Ягайло приймав послів від Константинопольського патріарха і імператора, а також молдовського володаря Олександра Доброго. Основні питання — прийняття унії католицької і православної церков та допомога зерном Константинополю, який у той час потерпав від періодичної облоги турків-османів. Порт Кочубіїв, пізніше відомий як турецький Хаджибей, у згаданий період перебував у володіннях русько-литовського князя, двоюрідного брата Ягайла Вітовта. Зображення Ягайла вмотивоване тим, що саме цим польським королем приймалося рішення і готувалася допомога для відправлення гуманітарної допомоги Константинополю через порт Кочубїв.
Розміщення абданка пояснюється тією обставиною, що даний герб належить польсько-шляхетському роду Язловецьких, яким у XV — першій половині XVI ст. належав порт Кочубіїв (Kaczubyeiov). Зображення Хаджибейської фортеці вмотивоване тим, що на думку знавців фортифікаційної справи часів середньовіччя (А.Красножон) та одеських істориків (О. Болдирєв, Т.Гончарук), турецька фортеця — це поновлений замок часів литовської доби.
