Артисти оркестру Національної опери України змінили амплуа і виступили як солісти у проєкті «Синергія сердець»: Тетяна Койчуренко (скрипка), Назарій Барвінський (скрипка), Поліна Круглова (альт), Ірина Сидоренко (віолончель), Андрій Мельник (контрабас), Олена Боженко (арфа) та Дмитро Медоліз (флейта). Ведучим концерту виступив актор Олександр Рудько, який знайшов для кожного твору потрібні слова й інтонації, які допомагають зрозуміти суть і настрій музичного матеріалу.
Проєкт був створений оперним концертмейстером Ліаною Косович, активно працює з вокалістами. Два роки тому ця прекрасна піаністка, невгамовний ентузіаст і генератор творчих ідей вже «виводила» з оркестрової ями талановитих музикантів і цьогоріч повторила цей досвід, представивши оригінальну програму з творів, які не так часто можна почути в живому виконанні.
У першому відділі у камерному виконанні прозвучала перша частина Концерту для флейти, арфи і оркестру до мажор В. А. Моцарта. Співавторка програми скрипалька Тетяна Койчуренко, яка у свій час навчалася у магістратурі в Лондоні, запропонувала поширений на Заході формат виконання: коли з різних причин неможливо зібрати цілий оркестр, смичкові грають по одному — квінтет замість оркестру. Для нашої філармонійної зали з її чудовою акустикою такий склад виявився ідеальним — рухливим, легким і повнозвучним.
Не обминули увагою артисти 250-річний ювілей Людвіга ван Бетховена, виконавши на його честь Квартет для фортепіано (Л. Косович), скрипки (Т. Койчуренко), альта (П. Круглова) і віолончелі (І. Сидоренко).
Справжнім хітом вечора став Гранд-дует для контрабаса і скрипки у супроводі фортепіано авторства видатного музиканта ХІХ ст., одного з перших віртуозів гри на цьому громіздкому інструменті Джованні Боттезіні, якого сучасники називали «Паганіні контрабасу». Абсолютно щиро можна стверджувати, що артист оркестру Національної опери України Андрій Мельник може претендувати на подібне звання у ХХІ сторіччі.
У другому відділі артисти виконали фортепіанний «Фореллен-квінтет» Ф. Шуберта. Ліана Косович зізналася, що любить цей твір з дитинства, коли часто слухала його у виконанні батька, тому і запропонувала його у програму вечора. В музиці вирувала молода енергія самого композитора, котрому на час написання твору було трохи більше двадцяти. Поривчасті мрії змінювалися журбою, яка знов поступалася місцем мріям, світлій радості буття. Квінтет був написаний на замовлення одного промисловця, котрий дуже любив пісню «Форель», яку Шуберт написав кількома роками раніше і яка була дуже популярна не тільки у Відні, в колі друзів, а й далеко за її межами. Пісню любив інтерпретувати геніальний піаніст Ференц Ліст, вона була видана друком і звучала у багатьох салонах по всій Австрії. Це і надихнуло композитора на створення інструментального твору на п’ять частин, у четвертій з яких тема пісні у варіаціях візерунково розвивається кожним інструментом.
Насолоджуючись віртуозною і емоційною грою на відкритій сцені артистів, яких в повсякденному професійному житті глядачі оперного театру практично не бачать, розумієш, який потужний потенціал і які нерозкриті таланти ховаються в оркестровій ямі! Головний диригент Національної опери України Микола Дядюра щиро підтримує бажання молодих артистів оркестру до творчої самореалізації, особливо в часи карантинних обмежень, коли велика частина вистав у театрі йде під фонограму, і артисти через простої ризикують втратити форму. Він фактично був куратором і добрим порадником для своїх підопічних і вболівав за них.
