Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Оскар»-2007:

між війною й мюзиклом
26 січня, 2007 - 00:00
КАДР З ФІЛЬМУ «ЛИСТИ З ІВОДЗІМИ» КЛІНТА ІСТВУДА / ЗА КІЛЬКІСТЮ НОМІНАЦІЙ ЛІДИРУЮТЬ «ДІВЧАТА МРІЇ» — У ВОСЬМИ КАТЕГОРІЯХ СТРІЧКА «ВАВИЛОН» ПРЕТЕНДУЄ НА СІМ СТАТУЕТОК «ОСКАРА» ЗА ЗВАННЯ «НАЙКРАЩИЙ ФІЛЬМ РОКУ» БОРОТИМЕТЬСЯ СТРІЧКА «КОРОЛЕВА» СТІВЕНА ФРІРСА

«Оскарівський» марафон вийшов на фінішну пряму: в Лос-Анджелесі оголошені номінанти на цю, нарівні із «Золотою пальмою» Канн,найпрестижнішу у світікінопремію.

Згідно з традицією честь оголосити список претендентів довіряється президентові Американської кіноакадемії й будь-кому із зірок. Відповідно, список номінантів на прес-конференції в приміщенні Академії на Вілшир- бульварі у Беверлі-Хіллз зачитали президент Сід Гейніс і актриса Сельма Хайек. Вони оголосили імена номінантів у 10 з 24 категорій — по п’ять у кожній. Імена інших номінантів були представлені журналістам у письмовій формі й розміщені в інтернеті.

Одразу варто сказати про рідні пострадянські пенати, щоб більше до цього не повертатися. Тут ситуація незмінна: ані стрічка російського режисера Федора Бондарчука «9 рота», ані мелодрама українки Оксани Байрак «Аврора», що висувалися на здобуття премії, не потрапили навіть у попередній, короткий список претендентів на «Оскар». І це справедливо. Тому що «оскарівська» історія обох фільмів — яскравий приклад того, як абсолютно роздутим, нічим не підкріпленим амбіціям намагаються надати хоч якоїсь реальної ваги. Особливо це стосується фільму Байрак — весь сюжет його «висунення» явив здивованій кіноспільноті просто сліпучий набір непрофесіоналізму, підтасування, бездарності й елементарного нахабства. Непокоїть лише те, що ця не в міру плодовита пані наступного року знову зніме фільм, і знайдеться дурна чиновницька голова, яка знову почне цю нісенітницю кудись висувати…

Володар однієї статуетки вже відомий. Спеціальну нагороду Американської кіноакадемії отримає італійський композитор Еніо Морріконе, який також увійшов у число лауреатів почесного «Оскара», що вручається за внесок у розвиток кінематографа. «Журі Кіноакадемії брало до уваги не лише кількість фільмів, музику до яких написав Морріконе, а й той факт, що чималу їх кількість полюбила публіка й вони стали справжніми шедеврами кіно», — сказав президент Кіноакадемії Сід Ганіс. Ім’я 78-річного композитора стало мало не синонімом Голівуду. За свою 45 річну кар’єру він написав музику більш ніж до 300 кінострічок. Раніше він п’ять разів номінувався на «Оскара» як найкращий композитор за фільми «Дні жнив» (Days of Heaven, 1978), «Місія» (The Mission, 1986), «Недоторканні» (The Untouchables, 1987), «Багсі» (Bugsy, 1991) і «Малена» (Malena, 2000).

Судячи з оприлюднених претендентів, головною інтригою нинішньої церемонії роздавання «Оскарів» стане суперництво двох принципово різних навіть не фільмів, а поглядів на кінематограф. Адже за кількістю номінацій лідирують музичний фільм «Дівчата мрії» — у восьми категоріях і соціально-політична драма Алехандро Гонсалеса Іньяріту «Вавилон» — претендує на 7 статуеток, причому шанси останньої більші — цього місяця вона уже отримала від преси премію «Золотий глобус». Зважаючи на те, що по 6 номінацій отримали стрічки «Королева» (Британія) й «Лабіринт Фавна» (Іспанія — Мексика — США), вимальовується певна тенденція. Проте спочатку варто представити повний список основних номінацій.

За звання «Найкращий фільм року» боротимуться фільми «Королева» (The Queen) Стівена Фрірса, «Листи з Іводзіми» (Letters from Iwo Jima) Клінта Іствуда, «Маленька міс Щастя» (Little miss Sunshine) Джонатана Дейтона, «Відступники» (Departed) Мартіна Скорсезе та «Вавилон» (Babel) Алехандро Гонсалеса Іньяріту.

Найкращими режисерами претендують бути Мартін Скорсезе («Відступники»), Стівен Фрірс («Королева»), Алехандро Гонсалес Іньяріту («Вавилон»), Клінт Іствуд («Листи з Іводзіми»), Пол Грінграсс («Рейс-93» — United 93).

У номінації «Найкраща актриса» цього року представлені Хелен Міррен («Королева»), Кейт Вінслет («Маленькі діти»), Джуді Денч («Нотатки про один скандал»), Меріл Стріп (Диявол носить Prada»), Пенелопа Крус («Повернення»), а найкращим актором можуть визнати Леонардо ді Капріо («Відступники»), Фореста Вітакера («Останній король Шотландії»), Пітера О’Тула («Венера»), Віла Сміта («Гонитва за щастям»), Райана Гослінга («Половина Нельсона»).

У категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» номіновані Адріана Барраца («Вавилон»), Абігейл Бреслін («Маленька міс Щастя»), Кейт Бланшет («Нотатки про скандал»), Дженніфер Хадсон («Дівчата мрії») і Рінко Кікучі («Вавилон»). Серед чоловіків в аналогічній категорії представлені: Алан Аркін («Маленька міс Щастя»), Едді Мерфі («Дівчата мрії»), Марк Волберг («Відступники»), Джекi Ерл Хейлі («Маленькі діти»), Джимон Хаунсу («Кривавий алмаз»).

У номінації «Найкращий оригінальний сценарій» висунуто фільми «Королева», «Вавилон», «Листи з Іводзіми», «Маленька міс Щастя» та «Лабіринт Фавна». А от у категорії «Найкраща сценарна адаптація» номіновані стрічки «Відступники» («The Departed»), «Маленькі діти» («Little Children»), «Нотатки про один скандал» («Notes On A Scandal»), «Дитя людське» («Children Of Men»), а також скандальна комедія «Борат! Вивчення американської культури на благо славетного народу Казахстану» британського коміка Саші Барона Коена, який зіграв у цьому фільмі головну роль.

Серед іноземних фільмів за право завоювати «Оскар» боротимуться німецький фільм «Життя інших» («The Lives of Others»), алжирські «Дні слави» («Days of Glory»), мексиканський «Лабіринт Фавна» («Pan’s Labyrinth»), датсько-шведська стрічка «Після весілля» («After the Wedding»), канадська «Вода» («Water»).

У номінації «Найкращий повнометражний анімаційний фільм» представлені добре знайомі українським глядачам «Тачки» («Cars»), «Роби ноги» (або «Веселі ніжки» — «Happy Feet») і «Будинок-монстр» («Monster House»).

Якщо, знов-таки, зосередитися на лідерах, то перше, що впадає в очі, — всі ці фільми об’єднані темою людини в Історії. Маленька — дійсно маленька, беззахисна людина в самому епіцентрі того «об’єктивного процесу», що перемелює — за допомогою кривавих воєн, тоталітарних режимів або соціальної нерівності — цілі народи й країни. Очевидно, війна в Іраку відчутно впливає на умонастрої кінематографічного співтовариства. Одразу дві воєнні драми серед основних претендентів — це дійсно багато. Клінт Іствуд своїми «Листами з Іводзіми» представляє другу частину дилогії, розпочатої «Прапорами наших батьків»; однак якщо у «Прапорах» японсько-американський конфлікт показувався з погляду співвітчизників режисера, то «Листи» зняті японською мовою і з японськими акторами. Вищезгаданий «Лабіринт Фавна» (режисер — Гільєрмо дель Торо) — трагічна історія часів громадянської війни в Іспанії. Маленька героїня, мати якої вийшла заміж за жорстoкого поплiчника франкістського режиму, шукає порятунку від жахливої реальності у вигаданому нею самою казковому світі. А дуже гідний фільм Флоріана Хенкеля фон Доннерсмарка «Життя інших» — це вже про війну, яку комуністична влада НДР вела проти власного народу. Точніше, про солдатів цієї війни — працівниках спецслужб, в одному з яких раптом прокидається щось на зразок розкаяння…

Проте, якщо йдеться про наші дні або навіть майбутнє, погляд кінематографістів — або, точніше, відбірного журі Академії — так само безрадісний. Той же «Вавилон» — це, по суті, фільм-обвинувачення західної цивілізації в злочинній байдужості до страждань людей третього світу. В антиутопії Альфонсо Куарона «Дитя людське» різниці між бідним Півднем і багатою Північчю вже немає взагалі — у зв’язку з глобальною кризою, що охопила планету від полюса до полюса. А претендент на звання найкращого режисера Пол Грінграсс навіть не став вигадувати фантастичні сюжети — просто реконструював у своєму «Рейсі-93» події на борту того самого літака, що, також захоплений терористами, розбився 11 вересня 2001 року під Піттсбургом: «третій світ» вступив у безпосередню сутичку з «першим». Але навіть якщо надворі відносно мирний час, жорна історії так само невблаганні, хоч і обертаються нечутно. «Королева» Стівена Фрірза — оповідання про ті тяжкі дні, якi пережив царюючий у Британії будинок Віндзорів після смерті принцеси Діани. Фрірз — не найвидатніший фiльммейкер, але акторський ансамбль (шкода, що немає призу за таку сукупну роботу) зібрав винятковий. І насамперед це стосується виконавиці головної ролі — Хелен Міррен. Вона, дійсно, справжня королева цього фільму. Такої тонкої роботи, таких нюансів міміки, жесту, мови, такої загалом культури гри не доводилося бачити давно. Їй вдалося зіграти й сповнену гідності царственну персону, й просто жінку в колі сім’ї — матір, бабусю, дочку. Іноді навіть здається, що справжня Єлизавета II набагато менш переконлива. Якщо «Оскар» за найкращу жіночу роль дадуть іншій претендентці — тоді Кіноакадемію слід розпустити через непотрібність.

У будь-якому разі лідерство мюзиклу на тлі проблемного кінематографа — це вже питання світоглядне. Чому віддати перевагу — стрічці, яка відволікає від хвилі бід і катастроф, що накриває світ, чи фільмам, які про ці біди навіть не попереджають, а волають? Результат буде відомий через місяць. Покази фільмів-номінантів для членів Кіноакадемії, що беруть участь у відборі переможців, почнуться 27 січня й відбудуться в Голівуді, Сан-Франциско, Лондоні та Нью-Йорку. 79-та церемонія вручення «Оскара» відбудеться 25 лютого в кінотеатрі «Кодак» у Лос-Анджелесі й транслюватиметься в прямому ефірі.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: