У музеї «Літературне Придніпров’я» відкрито виставку «На українському ґрунті», присвячену знаному художнику та педагогу Миколі Погрібняку (1885—1965 рр.).
Ще будучи учнем художньо-промислової школи, він захопився ілюстративною графікою і брав участь в оформленні українського сатиричного журналу «Шершень», що видавався у Києві. Після закінчення школи із званням вченого рисувальника М. Погрібняк одержав призначення в Катеринослав на посаду викладача графічних мистецтв, де й працював до кінця свого життя у різних навчальних закладах. Був учителем славетної української художниці Галини Мазепи (1910—1995 рр.). Він гармонійно поєднував у собі якості життєлюба-живописця, вдумливого графіка, вчителя й наставника молоді.
Микола Погрібняк стояв біля витоків друкування української книжки на Катеринославщині, ілюстрував і оформлював майже всі видання письменників-просвітян (відомо більше 50 видань). Майстер був яскравою постаттю українського відродження — тієї генерації національного мистецтва, що майже вся була знищена за часів тоталітарного режиму.
Микола Степанович працював у різних площинах — монументального і станкового живопису, книжкової графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. Як митець книжкової графіки М. Погрібняк багато зробив для розвитку української дитячої книжки. Протягом 1916—1925 рр. він проілюстрував «Кобзар» Тараса Шевченка, казки Івана Франка, твори Олени Пчілки, Дмитра Яворницького та Адріана Кащенка. Його книжки створювали відповідно до давньої української традиції книгодруку, були своєрідними шедеврами своєї доби.
Плідно працював та навчав студентів Микола Степанович і в повоєнні роки. Помер і похований у Дніпропетровську. На його могилі встановлено пам’ятник.
До 130-річного ювілею митця музей «Літературне Придніпров’я» видав каталог книжкової графіки Миколи Погрібняка. Це перша спроба бібліографічного опису українських книжкових та періодичних видань, художньо оформлених і проілюстрованих художником-графіком М. Погрібняком. Нині збирають кошти на встановлення меморіальної дошки на будинку музею «Літературне Придніпров’я», де митець працював у 1910—1920-ті.