«Схід у творчості європейських художників» — виставка з такою назвою відкрилася у Львівській картинній галереї. Свої твори з фондосховищ та експозицій представили три провідні музеї України: Львівська галерея мистецтв, Національний музей у Львові та Львівський історичний музей. Напевно, вперше в місті Лева так повно було представлено мистецтво Сходу — живопис, скульптура, графіка, зброя, ужиткові речі, що відображають історію мусульманства періоду ХVII—ХХ століття. Унікальні роботи французьких, російських, німецьких, польських, українських, голландських художників присвячені Туреччині, Алжиру, Сирії, Єгипту, Ірану, Близькому Сходу...
Східний світ викликав зацікавлення України з давніх- давен, Україна ж стала місцем зустрічі та поєднання двох великих цивілізацій: європейсько-християнської та мусульманської. До святих місць Палестини та Єрусалиму, черпаючи там духовну наснагу й твердість у вірі християнській, мандрували тисячі паломників. А Україна приваблювала східних негоціантів, філософів, святих отців та дипломатів. Сирійський мандрівник і письменник Булос аль Халабі, відомий як Павло Халебський, що супроводжував свого батька, антіохійського патріарха Макарія у його подорожах Україною у 1654-му і 1656 роках, залишив нам безцінні свідчення про тогочасну Україну. Водночас український мандрівник Василь Григорович- Барський, дослідник архітектури і письменник, здійснив першу мандрівку у ХVIII столітті країнами Близького Сходу, де вивчав економіку, філософію, звичаї різних народів Сходу. Подорожні записки із 150 ілюстраціями з натури, що не мають аналогів у європейській культурі, вийшли в чотирьох частинах книги «Подорожі Василя Григоровича Барського по святих місцях Сходу у 1723—1747 роках» у Петербурзі.
Однак, як призналася Оксана Козинкевич, директор Палацу мистецтв і головний ініціатор та, можна сказати й так — динамо-машина цього проекту, — два лицарі надихнули її на такий задум. Це — Борис Возницький, Герой України, директор Львівської галереї мистецтв, що докладає неймовірних зусиль для збереження безцінних експонатів мистецького світу і, зокрема, Сходу, і Вацлав Жевуський, стараннями якого чимало цих предметів мистецтва потрапили в Україну.
Представлена на виставці мініатюра авторства Ф.Фіта подає портрет рано посивілого вченого, відомого для загалу як автор «Рукопису, знайденого в Сарагосі», а ще прадід власника палацу, в якому розмістився відділ Львівської галереї мистецтв. Саме ця особа своїми розповідями про Схід спричинилася до того, що його племінник Вацлав Жевуський, спадкоємець Підгорецького замку, з юнацьких літ почав марити Сходом й вивчати його. Вацлав Жевуський — досить відома персона, оповита численними легендами. Його кликали Вінчеславом Ревухою, так званим еміром «Золота борода» (1758—1831 ?). Мандрівник та орієнталіст, першокласний вершник, знавець коней. У 32 роки він вирушив на Близький Схід, відвідав Сирію, Ліван, Палестину, Ірак. Жив серед бедуїнів, брав участь у їхніх святах і навіть війнах. За відвагу отримав титул Тадж-ель-Фахраель-Нішаан («Вінець слави»). Уклав мапи Мекки, Персії, Аравійського півострова. Враження від подорожей на Схід Вацлав Жевуський виклав у мемуарах, оздоблених 400 кольоровими малюнками, а також нотами бедуїнської музики. Заснував в Європі інститут орієнталістичних досліджень. Розводив і завозив до Європи арабських скакунів, слід яких простежується і зараз.
В Саврані (Поділля) запровадив романтичний бедуїнсько-кочовий стиль життя з двірськими козаками й торбаністами, чим зміцнив так звану козакофільсько-бедуїнську моду серед шляхетної молоді. У його палаці в Підгірцях, унікальному за своєю красою й фортифікаційними особливостями, зали, зокрема, їдальню та жовту кімнату, прикрашали батальні живописні сцени на стелях, портрети відомих осіб у східних шатах, як, наприклад, портрет Бонневоль-паші, килими і навіть намети. Приїжджі гості могли побачити жанрові сцени з пишно вбраними східними послами, які висаджуються з корабля на берег або підходять до палаців. А колекція східної зброї, зібрана ним у Підгорецькому замку, вважалась свого часу чи не найкращою в Європі.
— Задум організувати виставку східного мистецтва виник із природного бажання допомогти кожному з нас відкрити свій Схід сьогодні, — признається Оксана Козинкевич, — допомогти розвинути далі те, що передали нам наші пращури. Адже реалії буття українського народу у ХVI— ХVIII ст., постійне протистояння мусульманським сусідам породили величезну кількість різних фольклорних творів: дум, історичних пісень, лірики. Навіть у музиці наших гуцулів-горян чуєш щось східне, одвічне. І тому ця теза — «Схід та Захід разом» вимагає набагато ширшого підходу.
Пані Оксана є ще й головою Наглядової ради Благодійного фонду «Підгорецький замок». Саме цей фонд долучився до організації виставки, разом із Міністерством культури та туризму України, Львівською картинною галереєю та Всеукраїнською організацією «Україна—Лівія». До речі, членами наглядової ради фонду «Підгорецький замок» стали досить відомі в Європі люди. Серед них — Александр Кваснєвський, екс-президент Польщі), княгиня Сангушко (одна з власниць замку, мешкає у Франції), Єжі Гофман (всесвітньо відомий режисер), Даніель Ольбрихський (видатний польський актор), графиня Манс (меценат, Австрія), Валентина Матвієнко (губернатор Санкт-Петербурга), Богдан Ступка (народний артист України) та інші. Всі вони сповнені бажання відреставрувати Підгорецький замок, який нині справляє досить сумне враження. А у ХVIII столітті Підгірці входили в десятку найвишуканіших резиденцій Європи. І цілком заслужено вважались «галицьким Версалем». Це один з найкращих зразків поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями.
10 років тому в Україні ніби оголосили про початок реставраційних робіт, та коли вони будуть закінчені, сказати важко... А тим часом Всесвітній фонд пам’яток включив замок у маленькому західноукраїнському селі Підгірці в перелік 100 об’єктів світової історико-архітектурної спадщини, які можуть бути втраченими вже у 2008 році.
І тому такими складними шляхами, демонструючи те, що збережено, гуртуючи навкруги проблеми відомих людей, йдуть львів’яни, намагаючись зберегти свій архітектурний спадок.
Виставка «Схід у творчості європейських художників» також замислена як продовження серйозної, кропіткої роботи — на рівні народної дипломатії об’єднати відомих і достатньо впливових людей навкруги проблеми збереження культурної спадщини.
