Сьогодні 30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек і 219-й день повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Окупанти обстрілюють та руйнують не лише військову інфраструктуру, а й школи, музеї, бібліотеки, лікарні, житлові будинки. За попередніми підрахунками, станом на сьогодні понад 450 різних пам’яток та об’єктів культури були зруйновані внаслідок повномасштабного військового вторгнення росії на територію України. Руйнування об'єктів культурної спадщини – воєнний злочин за Гаазькою конвенцією 1954 року. Відомо про понад 130 знищених бібліотек, але сюди не включені бібліотеки тих міст, які були повністю зруйновані (Маріуполь, Волноваха та інші). Інформація про підтверджені культурні втрати розміщена на спеціальній мапі, а також на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України.
Також зазнала змін мережа публічних бібліотек. За даними опитування, проведеного Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого, на момент російського вторгнення в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад, а станом на кінець травня їх кількість зменшилася до 11 876 (при цьому не надійшла інформація щодо кількості бібліотек, що функціонують на підконтрольних Україні територіях у Миколаївській області). Відкрита російська збройна агресія внесла значні корективи в роботу бібліотек. Частина їх не працює через руйнацію будівель, ведення бойових дій у безпосередній близькості з населеними пунктами або частими ворожими ракетними чи бомбовими ударами по них. Ще частина бібліотек не надає послуги, оскільки весь персонал перебуває в простої або у відпустках без збереження заробітної плати.
Зазнала втрат і матеріально-технічна база бібліотек. Станом на кінець травня була доступна інформація про 19 повністю зруйнованих бібліотечних будівель, ще 115 зазнали значних пошкоджень та потребують капітального ремонту чи реконструкції. Кількість публічних бібліотек, які розміщувалися в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо) наразі становить 124. Відповідно є втрати і матеріально-технічних засобів (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо). Так, часткових втрат зазнали 105 бібліотек, а 21 – залишилися без жодних технічних засобів. Зафіксована також інформація про втрату бібліотечних фондів. Зокрема, відомо, що 101 бібліотека втратила частину своїх фондів, а у 21 – не зберігся жоден документ.
Російські загарбники на тимчасово окупованих територіях України спалюють в бібліотеках українську історичну та художню літературу, яка не збігається з постулатами кремлівської пропаганди. Шкільні підручники з історії України, науково-популярну історичну літературу вони визначають як «екстремістську». Також російські окупанти вже підготували там російськомовну шкільну програму. Знищення нашої мови та історії – це також геноцид українського народу.
Сьогодні багато бібліотек України працюють з мінімальним фінансуванням, якого вистачає лише на заробітну плату основного персоналу. Нові книги не купуються, штат скорочується, деякі навіть закриваються попри те, що бібліотеки сьогодні надають необхідні соціальні послуги своїй громаді і переселенцям. Бібліотекарі щодня йдуть до бібліотек навіть під звуки повітряної тривоги. І щодня працюють, щоб кожен, хто має потребу, мав доступ до інформації та інтернету. У наших бібліотеках є і хаби цифрової освіти, і курси з вивчення англійської, німецької, польської, української мови, і консультації психологів та заходи бібліотекарів. Бібліотеки та робота з медіаграмотності важливі, щоб люди навчилися краще розпізнавати фейки, не велися на маніпуляції та не поширювали російські наративи.
Більшість функціонуючих бібліотек сьогодні не лише обслуговують користувачів, проводять заходи, забезпечують жителів громади і тимчасових переселенців достовірною інформацією, а й перетворилися на волонтерські центри допомоги Збройним Силам України та тимчасово переміщеним особам.
Для потреб Армії бібліотекарі плетуть маскувальні сітки, шиють елементи військового спорядження, постільну білизну та медичні халати для потреб місцевих шпиталів, в’яжуть шкарпетки, збирають книжки для військових, заготовляють для них продукти, готують їжу для бійців територіальної оборони, організовують благодійний збір коштів, продуктів харчування та ліків.
У багатьох бібліотеках із перших днів війни організовано пункти або центри допомоги переміщеним особам, тут надають харчування, тимчасовий прихисток у нічні години, інформаційні послуги; безкоштовний інтернет, копіювання і сканування документів, безкоштовні консультації юриста і психолога; допомогу в реєструванні пошкодженого майна, отриманні належних соціальних пільг і фінансової підтримки.
Фактично цілодобово працюють ті бібліотеки, що можуть надавати свої підвали як укриття для мешканців міста. Тут бібліотекарі організовують елементарне дозвілля. Дорослим пропонують книжки та інтернет, дітям – перегляд мультфільмів і фільмів, малювання, читання, настільні ігри.
А бібліотекарі трьох районів Харкова організували бібліотечне обслуговування на станціях метро, які слугують укриттям для містян.
Крім того, бібліотекарі долучаються й до збирання українськомовних книжок для дітей, які нині проживають в Італії, Литві, Латвії, Польщі, Румунії, Чехії та інших країнах. Збирають книги як за власною ініціативою, так і в межах загальнонаціональних благодійних проектів і акцій, таких, зокрема, як «Книжки без кордонів» і «Українським дітям – українську книгу».
У цей час, як ніколи раніше, всі побачили цінність бібліотек у об'єднанні спільнот. Від першого дня вторгнення і до сьогодні бібліотеки по всій Україні, де не ведуться бойові дії, є територією безпеки, де кожен, хто потребує, знайде прихисток і допомогу.
З Всеукраїнським днем бібліотек! Тримаємось! Єднаємось! Любимо свої бібліотеки й Україну!
Разом до Перемоги!
