Цей актор стояв біля витоків створення Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра. В’ячеслав Добринін народився 1949 року. Після закінчення московського ДІТМу ім. Луначарського працював актором у Калініні та Сімферополі. У Кримському драматичному театрі ім. Горького зустрів своє кохання — театрознавця Наталю Пономаренко. Із 1979 року подружжя переїхало до Києва. Добринін почав працювати актором у Театрі драми та комедії на лівому березі Дніпра, а Пономаренко — в Театрі ім. І. Франка стала завлітом. До речі, до молодої трупи Едуарда Митницького В’ячеслава порекомендувала видатна українська акторка Наталя Михайлівна Ужвій. Добринін вважав театр рідним домом, вірно та віддано служив сцені упродовж багатьох років. Тут В’ячеслав Олександрович зіграв понад 30 ролей, у тому числі, у виставах: «Вища точка — любов» Р.Феденьова, «Ешелон» М.Рощина, «Гамлет» В.Шекспіра, «Оптимістична трагедія» В.Вишневського, «Все в саду» Е.Олбі, «Собаче серце» М.Булгакова, «Я завжди твоя наречена» О.Іоселіані, «Я вам потрібен, панове!» за О.Островським, «Нехай одразу двох не любить» за М.Старицьким і багато інших. Нині акторську династію продовжує дочка В’ячеслава Олексійовича — Анастасія Добриніна (акторка Національного театру ім. І. Франка). На жаль, останні два з половиною роки актор мужньо боровся з хворобою, переніс два інсульти і вже не міг грати на сцені. Це був добрий друг, порядна та уважна людина. Прощання з актором відбулося вчора в Театрі драми та комедії на лівому березі Дніпра, а поховали В’ячеслава Олексійовича на Байковому цвинтарі в Києві.
Редакція «Дня», колективи Театру драми та комедії на лівому березі Дніпра і Театру ім. І. Франка щиро співчувають дружині В. Добриніна Наталі Анатолівні Пономаренко, дочці Анастасії, колегам і друзям актора.
