На цьому тижні Михайло Михайлович зібрав представників ЗМІ і почесних гостей у Київському університеті культури і представив чотири (!) книжки: «Український шлях Михайла Поплавського», «Ректор», «Родовід Михайла Поплавського», «Світанки мого життя», а також вініловий «золотий» (!) альбом, до якого увійшли його шлягери і резонансні пісні (це 17 композицій: від легендарного «Юного орла», популярних — «Кропива», «Я у тебе один», «Сало», «Варенички мої» до знакових — «Не бійся висоти», «Я — українець», «Здрастуй, рідне село», «Україна» та інші)...
«У ЖИТТІ НЕМАЄ НІЧОГО НЕМОЖЛИВОГО»!
— Книжка — це на віки, — вважає Михайло Михайлович. —У кожного свій шлях. У цих книжках я розповідаю про дитинство, свою родину, як обожнював коней і мріяв стати... їздовим. Мій шлях не був посипаний пелюстками троянд. Я був простим сільським хлопцем, закінчив Горлівське ПТУ, працював машиністом електровоза на шахті, а потім завідуючим сільським будинком культури... Я власною долею доводжу молоді, що в житті немає нічого неможливого! Про це відверто розповідаю. Впевнений, що для досягнення успіху потрібно вкласти в справу всю свою душу, серце і викластися по максимуму задля здійснення поставленої мети...
Нині М.М.Поплавський — ректор престижного вишу, доктор педагогічних наук, успішний бізнесмен, ресторатор, медійна персона, яку добре знають не лише в Україні, а й за її межами. До речі, його книжку «Ректор» перекладено англійською мовою, і вона є в бібліотеці Кембриджського університету. Хай вивчають український феномен Поплавського!
— На початку перебудови Інституту культури ми не планували відкривати Інститут кіно і телебачення чи Інститут міжнародних відносин чи кафедру PR і журналістики. Ми навіть не мріяли, що Інститут культури стане Університетом. Нашим завданням було згуртуватися і підняти виш із руїн, яким чином — ми того не знали, — згадує Михайло ПОПЛАВСЬКИЙ. — Однак розуміли завжди — лише команда відданих людей, які вірять у виш навіть у період труднощів і кожен із яких посідає власне місце, здатна на чудеса!
ВІНІЛОВИЙ «ЗОЛОТИЙ АЛЬБОМ»» (!) — ОДИН ІЗ СЮРПРИЗІВ ЮВІЛЯРА, ЯКИЙ МИХАЙЛО ПОПЛАВСЬКИЙ ПОДАРУВАВ УСІМ ГОСТЯМ, ЗОКРЕМА, ВІДОМОМУ АКТОРОВІ ОСТАПУ СТУПЦІ
Кожна сторінка гранд-видання «Український шлях Михайла Поплавського» відображає любов автора до Батьківщини, повагу до свого роду, батьків, до працьовитих і талановитих людей. Це 11 фотофактів із різних етапів життя ювіляра: в професійній, творчій і громадській діяльності, а ще відверті розповіді, як навчитися долати перешкоди йти до мети. Михайло Михайлович вважає, що героєм книжки може стати кожен українець, і з гордістю розповідає, що завдяки архівістам зумів віднайти своє історичне коріння — до восьмого коліна та є нащадком славетного козацького роду сотників на Запорозькій січі...
На екрані демонструють фрагменти з фільму «Український шлях Михайла Поплавського», до речі, подивитися його можна на офіційному каналі М.Поплавського в YouTube. Михайло Михайлович зізнається, що дуже любить своє рідне село Мечиславку, родину, якій завдячує мудрості, односельців із якими виріс і підтримує приятельські відносини й донині.
Його концерти, гастролі Україною — все це було задля того, щоби підняти рейтинг Інституту культури, бо коли Поплавський тільки став ректором тут навчалося 850 студентів, а сьогодні близько 10 тисяч! І тут раптом Михайло Михайлович зізнається, що вирішив завершити свій проєкт «Співаючий ректор», бо він відпрацював не на 100, а на 500%! Почувши цю сенсацію представники ЗМІ й почесні гості, зокрема, поет Юрій Рибчинський, актор Остап Ступка, співаки — Олег Винник і Павло Зібров хором вигукнули: «Цього не може бути!» Але це правда. Нині в Михайла Поплавського є чимало цікавих, креативних нових ідей. Одна з них — дати нове життя «Українській пісні року». Це буде спільний проєкт із ТОПовим естрадним співаком Олегом Винником. Планується, що майданчиком стане головна сцена нашої країни — Палац «Україна» де виступатимуть молоді перспективні виконавці, а також відомі й популярні артисти. В пілотному випуску, який обов’язково транслюватимуть по ТБ, обіцяє сюрприз — на мелодію винниківського хіта «Вовчиця» виконати прем’єру — «Орлиця»...
ЯКЩО Б НЕ БУЛО ПОПЛАВСЬКОГО — ЙОГО ПОТРІБНО БУЛО Б ВИГАДАТИ!
— Нас з Геннадієм Татарченком можна назвати «хрещеними батьками» Поплавського на естраді, і те, що з’явився легендарний «Співаючий ректор», — згадує Юрій РИБЧИНСЬКИЙ. — Ми написали пісню «Йди навпростець», але Михайлу Михайловичу категорично не сподобалася назва, і він заявив, що заспіває лише тоді, якщо назвемо по-іншому, наприклад, «Юний орел». З цієї композиції й розпочалася шоу-сторінка життя Поплавського. Коли він заспівав кілька рядків: «Юний орел//Ти іди від джерел, до джерел...», то я, щоби підтримати вокаліста-початківця, кажу, що це не гірше, ніж у Юрія Антонова, і ці слова підняли настрій, і він немов розправив крила... Хоча, якщо чесно, то ми навіть не могли передбачити, що ця пісня стане не лише популярною, а й візитівкою «Співаючого ректора». Практично на всіх його концертах цей хіт лунає на біс... Упевнений, якщо б не було Поплавського — його потрібно було б вигадати! Його піар-хід з концертами дав новий імпульс Університету культури і завдяки цьому стало престижно навчатися в Поплавського, який знає як з артиста зробити зірку.
«ТОЙ, ХТО НЕ ЙДЕ ВПЕРЕД, ЛЕТИТЬ НАЗАД»
— Поплавський має потужну енергетику. Він уміє зацікавити різних людей. Пригадую час, коли Університет культури називали «кульком», але під орудою ректора поступово в Києві з’явився престижний вищий навчальний заклад, — каже Павло ЗІБРОВ, співак, професор КНУКіМ. — Михайло Михайлович часто нагадує молоді, що талант — це добре, але потрібно систематично працювати, і саме тоді прийде успіх. Інколи здається, що новий проєкт нездійсненна мрія, але якщо за це береться Михайло Михайлович, то все буде супер!
Поплавський, зазначає, що стереотип про творчу людину, яка дисциплінованою бути не може — неправильний. Чимало студентів його вишу, які вчилися на трійки, нині стали зірками... Хоча творча людина з дисциплінованою свідомістю може досягти більшого. Коли виникає необхідність, Михайло Михайлович ставить перед собою мету і вмикає силу волі... «Наприклад, плануємо яке-небудь нововведення в Університеті — я розписую день, щоби в насичений графік втиснути час на вивчення матеріалу і проведення наради. Інакше неможливо. Бо той, хто не йде вперед, летить назад. Тим паче у великому творчому колективі — без варіантів — дисципліна необхідна! Потрібно, щоб у кожного були своя компетенція та своя відповідальність, інакше виш не зможе працювати як єдиний механізм. Від цього залежить спільний результат». До речі, 2003 року вийшла «Антологія української естради» — солідна праця, яку нині Михайло Михайлович збирається доповнити, бо за 16 років виросло кілька поколінь артистів, аналіз творчості яких, ще ніхто не робив.
«ГЕНЕРАТОР ІДЕЙ, ЧУДОВИЙ ОРГАНІЗАТОР»
— У Київському університеті культури я вже шість років веду акторський курс. Зараз у мене навчаються студенти другого курсу, — каже Остап СТУПКА, провідний актор Національного театру ім.І.Франка. — Працювати з Поплавським дуже цікаво. Він — генератор ідей, чудовий організатор і вміє зацікавити різних професіоналів, щоби вони співпрацювали з цим вишем. Мені запропонували попрацювати над фільмом «Українській шлях...». Він документально-ігровий про його життя. Ми знімали на Кіровоградщині — його рідних місцях, селах, де він народився, де почалася його кар’єра. Ця стрічка робилася до 70-річного ювілею. Пригадую, як його земляки з великою радістю відгукнулися знятися, чепурилися, в інтерв’ю пригадували різні історії з життя Михайла Михайловича. В школі ми знайшли журнал класного керівника, де побачили його оцінки з різних предметів. Люди розказували про футбольний клуб у селі, який організував Поплавський. Заходили ми й у бібліотеку, якою він нині опікується. Передав свої книжки до її фонду. Вважаю, що він унікальний чоловік. Коли зблизька спілкуєшся, то розумієш, що це мудра людина, яка любить свою справу і віддається їй усім серцем, а ще це великий український патріот.
Є плани в Михайла Михайловича стосовно аграрного напряму, а також він цікавиться питаннями довголіття (бо за статистикою в нашій країні середній вік чоловіків 66 років, а в Європі на 11 літ сильна стать живе довше) і вже залучає учених із різних країн до нових розробок. А ще М.М.Поплавський хоче написати... «Історію України 1991—2020 рр.», і це буде його особистий погляд на події, які відбувалися на його очах, про людей, з якими мав можливість спілкуватися і працювати. А головною темою книжки стане заклик Михайла Поплавського: «Ми — Українці! Ми є могутня нація! Ми є великий український народ! Ми непереможні!»
