Музею Івана Франка у Львові у співпраці з Головним державним архівом СБУ вдалося розсекретити архіви КДБ, в яких знайшли сенсаційні матеріали допитів і спостереження за дітьми та онуками Івана Франка. Ці документи науковці музею оцифрували, опрацьовують і незабаром оприлюднять, повідомляє zaxid.net.
«У справі Тараса Франка є документи, які є агентурними донесеннями, і є протоколи допитів, оскільки його як буржуазного націоналіста підозрювали у тому, що він вербував до дивізії «СС Галичина» українських хлопців і був причетний до так званого «Союзу українських комбатантів», — повідомив директор Львівського музею Івана Франка Богдан ТИХОЛОЗ.
Окрім того, у музеї представили виставку унікальних речей, які належали особисто Іванові Франкові та його родині. Їх винесли з фондів і вперше показали публіці. Найсентиментальнішою експозицією є сорочечка, яку дружина Франка Ольга вишила для їхньої донечки.
«Ольга Хоружинська нарешті після трьох хлопців дочекалася свою радість, свою помічничку, донечку Ганнусю і їй вишила оцю сорочечку, яку Ганна дуже цінувала, оберігала, вивезла з собою в Канаду. Пізніше вона вдягала своїх дітей в неї і, коли перебувала в Україні у 1967-му , передала до нашого музею», — розповідає Михайло КОБРИН, заступник директора Львівського музею Івана Франка. А ще із фондів винесли рушник сина письменника Петра, Січового стрільця, якого знищили НКВДисти.
Окрім того, вперше показують срібну ложку, яку подарувала Іванові Франку дружина Ольга в день їхнього шлюбу в Києві. А ще годинник письменника і лавровий вінок, який на похорон літератора принесли Січові стрільці.
«Розповідають, що, дізнавшись про смерть Івана Франка, січові стрільці разом із російською армією зупинили бої на три дні в його честь», — пояснює Михайло Кобрин.
Уперше музейники виставили оригінали світлин, серед них шлюбна.
Окремий блок виставки — книжки, які Іван Якович дарував друзям із автографами. Одна книга підписана для Андрея Шептицького, інша для гімназійного товариша, тато якого пропонував Франкові стати дяком.
«Отець каже: Івасю, нащо тобі їхати на то навчання до Львова, та я тобі дам дяківку, хату, дам два морги поля, знайдеш собі якусь файну дівчину тут в селі, шлюб дам безкоштовно. А зі шлюбів, похоронів і хрестин будеш мати більше зиску, ніж ті доценти мають зарплату в університеті. Це є такий спогад», — розповідає Михайло Кобрин.