Це найавторитетніший вітчизняний захід, що наділяє наших художників-графіків своєрідним «знаком якості».У номінації «естамп» (уже вдруге за останні роки) переможцем став київський графік В’ячеслав Снісаренко.
Майстер працює переважно у техніці офорту — відомій ще з ХVІ століття, уславленій Дюрером, Рембрандтом, Гойєю, Далі, але настільки копіткій та складній, що сьогодні небагато хто береться за неї.
Класичний офорт — це гравірування металевою голкою по аркуші міді у дзеркальному відображенні, надалі — травлення кислотою, заповнення утворених таким чином контурів спеціальною офортною фарбою та, на заключному етапі, друк на папері під спеціальним пресом. Але В’ячеслав привносить у цей процес елементи суто авторської техніки: використовує сучасні матеріали, розфарбовує відбиток аквареллю, гуашшю та іншими фарбами. Як наслідок, виходить серія робіт, кожна з яких — унікальна й неповторна, незважаючи на спільний «базовий» варіант. А коли дивишся на них — не можеш зрозуміти, як це зроблено, чим, на чому, як досягаються така вишуканість і тонкощі в зображенні...
Професійний художник має, напевне, образитися, якщо обізвати його роботи hand made — мовляв, це щось вишивано-декупажоване. Але найцінніше у нашому світі, перевантаженому народженими в надрах мікросхем симулякрами (самі лише Покемони чого варті!), — саме поєднання фантазії, думки й уміння власноруч, а не на екрані комп’ютера, творити власні світи.
Так, неквапливо й ненав’язливо, без нібито «обов’язкового» нині гучного піару та самопіару В’ячеслав Снисаренко творить ці світи, якими настільки цікаво подорожувати.
