Наприкінці минулого тижня в Житомирській обласній науковій бібліотеці імені О.Ольжича представили мемуари «Ястребенська седмиця» і збірки віршів, поем, балад «Заручини з долею», які написав тележурналіст, письменник і театральний режисер Володимир Савченко. В першій із названих книжок автор продовжив оповіді про людей, з якими його звела доля, та про вихідців із малої батьківщини. (Два роки тому вийшов третій том мемуарної трилогії «Фрески пам’яті» про долю хлопчика з села Ястребенька Брусилівського району Житомирщини, який почав торувати свій шлях в житті у важкі роки після Другої світової війни, про що писав «День» 2013 року.) «Заручини з долею» ілюстровані роботами відомого житомирського художника Миколи Бутковського. До речі, Володимира Савченка, який святкував свій 77-й день народження, привітали житомирські письменники, художники, колеги-журналісти, а ще офіційні особи, зокрема начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Градовський. Були продемонстровані відеофільми, в яких сам письменник натхненно декламував уривки з творів Тараса Шевченка і власних поезій. Але найбільшим сюрпризом стали представлені ним в особах сцени з власних спогадів, у яких В. Савченко продемонстрував вражаючий діапазон ліцедійських умінь та миттєві перевтілення то в юнака із сільської глибинки або інтелігентну харківську пані, то літню єврейку або іменитого артиста, який піклується лише про те, як найкраще «подати» себе публіці... Згадалося з його мемуарів: Володимир мріяв стати актором, але доля вирішила інакше. Логічно виникла ідея моновистави або циклу сюжетів на центральному телебаченні, наприклад, на каналі «Культура» з участю В. Савченка — за мотивами власних спогадів. Бо йому за своє життя довелося зустрічатися і працювати з десятками видатних людей, які стали легендами театру, сцени, кіно.
