На екрани картина вийшла 16 серпня 1975 року. Таємниця популярності фільму, скоріше за все, в простоті історії і одночасно її незвичності, в тому, що навіть персонажі, які заважають головним героям — позитивні. Там немає негативних героїв, це справжня казка, «історія про добрих людей, які вірять у диво», — сказала акторка Ольга Науменко, яка зіграла в «Іронії долі» роль Галі — нареченої Жені Лукашина, повідомляють РІА «Новости». Зараз уже складно уявити когось іншого в ролі Наді або Жені, Іполита чи Галі. Проте, пробувалися на ці ролі й інші актори, дуже відомі й улюблені глядачами. «Комсомольская правда» проводила «розслідування», внаслідок якого з’ясувалося, що багато які ролі могли отримати інші актори. Надією могла стати Антоніна Шуранова, Людмила Гурченко, акторка Кіровського драмтеатру Мерімсон. У архіві збереглися всі проби, окрім... численних фотопроб Гурченко. Знімки Людмили Марківни зараз виявилися... «видертими». Хто й коли це зробив — невідомо. Сама Людмила Марківна вкрай негативно сприймає спроби відновити подробиці кінопроб для «Іронії долі».
Вісім разів робили проби з участю Світлани Немоляєвої... Рязанов згадував: «Усі акторки працювали чудово, точно, талановито. Але особисті риси акторок... не збігалися з рисами героїні. Одна при разючому нюансуванні почуттів була дещо вульгарною... Скоріше вийшла б історія про одноденну інтрижку. Іншу зрадив кіноапарат... Чарівність неправильних рис обличчя пропала, і залишилася одна негарність... Третя виявилася начисто позбавленою почуття гумору... А терміни зйомок невблаганно наближалися! І тут мені пригадалася акторка з досить пересічного польського фільму «Анатомія кохання»... Я зберіг у пам’яті її ім’я й прізвище — Барбара Брильська... Барбара продемонструвала дивну делікатність у інтимних сценах. За її чарівною зовнішністю відчувався життєпис, прожите життя, нелегка доля...»
Один із кращих радянських акторів, Андрій Миронов, міг стати і Євгеном Лукашиним, й Іполитом. На першу роль він не підійшов, від другої — відмовився.
«Андрій попрохав мене, щоб я спробував його на роль Лукашина. Дав би йому шанс. В ім’я нашої дружби! Я був упевнений, що він не підходить на цю роль, але відмовити йому не міг. Я сказав: «Андрюшо, я дам тобі на пробу одну каверзну сцену. І якщо ти переконаєш мене в цьому епізоді... клянуся, ти будеш грати Лукашина», — згадував режисер.
Це була сцена, в якій Женя розповідає Наді про себе, що він не користувався успіхом у жінок, що дівчинка, в яку він був закоханий, одружилася з іншим. Але... «повірити в те, що якась невідома Іра могла знехтувати таким хлопцем, як Миронов, було неможливо... І я відмовив йому», — пише Рязанов.
Від ролі Іполита Миронов відмовився тому, що не хотів грати, як йому здавалося, негативного персонажа.
Петро Вельямінов також міг стати Лукашиним, але не пройшов кінопроби — не вистачило комедійного таланту. Станіслав Любшин «вибув» за власним бажанням, не захотівши брати участь у конкурсі, хто з «Лукашиних» буде кращим. З’явилася проблема: головного героя просто не виявилося. Зрештою, згадали про маловідомого тоді Андрія Мягкова.
Світлана Немоляева, «Надя, що не відбулася», розповіла «КП»: «До нього на знімальному майданчику було неймовірно багато уваги. Його любили, ним захоплювалися». Зараз уже складно собі уявити в ролі Іполита когось іншого, а не Юрія Яковлєва. Проте, спочатку вона призначалася Олегові Басилашвілі. Було навіть відзнято декілька епізодів, після чого за родинними обставинами актор відмовився від подальшої участі у фільмі. Але у фільм все ж таки Басилашвілі «потрапив». В одній зі сцен картини саме його фото Надія підіймає із замету.
Наречену Жені — Галю могла зіграти Наталя Гвоздикова, яка також не пройшла кінопроби... Барбара Брильська запевняє, що абсолютно не вірить у подібні романтичні історії, але як переконливо вона примусила повірити в них тисячі глядачів!
Звичайно, всім відомо, що Надя у фільмі «співає» не своїм голосом, а голосом Алли Пугачової, а Андрій Мягков — голосом Сергія Нікітіна. Мало хто знає, що фільм не відразу був схвалений: редакційна колегія кілька разів відправляла його на доробку...
Але й на цьому не закінчилися «пригоди» «Іронії долі» — декілька років поспіль на Новий рік глядачі залишалися без улюбленої комедії. Боротьба з алкоголізмом у колишньому СРСР дійшла до того, що з багатьох фільмів вирізалися сцени святкувань, а оскільки в «Іронії долі» головні герої знайшли своє щастя завдяки непомірному вживанню алкоголю Женею Лукашиним, фільм взагалі заборонили. Щоправда, ненадовго: відтоді 31-го грудня телепрограми різних каналів стали обов’язково супроводитися цією казкою...
