Нещодавно в Київ приїжджав митець. Він є яскравим представником західного мистецтва, якого запросили у нашу столицю Міжнародна арт-фундація «ЕЙДОС» та Гете-Інститут в Україні. Роджер M. Бюргель — активний організатор виставок та куратор, зокрема, він був арт-директором останньої міжнародної експозиції «Документа 12». Він також є теоретиком мистецтва та критиком, викладає історію мистецтва в Художній академії міста Карлсруе у Німеччині...
Нагадаємо, «Documenta» — одна з найважливіших виставок сучасного мистецтва світового значення. Її започатковано 1955 художником та освітянином Арнольдом Боде в Касселі. Після нацистської диктатури вона була покликана поєднати німецьке суспільне життя з міжнародною сучасністю. Тоді, в оточенні напівзруйнованих будинків, перший куратор «Documenta» зробив акцент на демонстрації досягнень садівництва, що справило сильне враження на людей, зголоднілих за красою. З творів образотворчого мистецтва домінували представники «дегенеративного мистецтва», які були гнані Гітлером. Таким чином, перша «Documenta» реабілітувала чудових митців абстракціонізму, експресіонізму та інших. Загалом все разом справило незабутнє враження, і виставку відвідало понад 35 тисяч глядачів, що для невеликого німецького міста виявилося надзвичайним явищем. Тому започаткована акція мала продовження, якого ніхто не передбачав. З тих пір «Documenta» організується раз на п’ять років і збирає найцікавіші явища, що відбулися за цей період у мистецтві, і якими цікавляться чисельні відвідувачі з усього світу.
На дводенному семінарі у Києві Роджер М.Бюргель поділився своїм досвідом та окреслив теоретичну основу взаємодії сучасного мистецтва та спільноти. Його лекції «Спільнота в мистецтві» та «Міграція форми» були присвячені двом найбільшим проблемам, з якими стикається сьогодні світ сучасного мистецтва (проблемі утворення аудиторії та питанню належної презентації). У рамках візиту Роджера М.Бюргеля відбулися зустрічі з українськими художниками, кураторами, критиками та представниками ЗМІ.
Українських митців найбільше хвилювало те, що наша країна не має значного представництва на всесвітньо відомому форумі. Проте пан Роджер не уповноважений відповідати за історію, що створила для нас такі геополітичні умови...
Головний куратор «Documenta» — один, якого обирає компетентна рада. Йому надаються неабиякі повноваження, і ніхто не має права втручатися. «Я міг би, наприклад, заповнити всі зали підставками для пива», — пожартував Роджер М.Бюргель. Звісна річ, що він би цього не зробив, адже на ньому лежить велика відповідальність. Так, бюджет минулого арт-форуму сягав 19 мільйонів доларів, половина з якого мала державну підтримку. Площа, на якій розгорталася експозиція, загалом понад 30 тисяч квадратних кілометрів, охоплювала декілька відомих музеїв і паркову територію, де спеціально побудували легкі павільйони.
Важливим для розуміння величезного успіху «Documenta» є те, що стратегія куратора будувалася не на його мистецькій ерудиції, а на правильній організації роботи з людьми. Розповідаючи про етапи створення експозиції, Р.М.Брюгель сказав, що він і його помічники починали з ... глядачів. Щодо помічників, то їх на кінець підготовки до відкриття виставки у пана Роджера вже було понад півтори тисячі. Спочатку проводилися опитування у «ініціативної групи» місцевого населення щодо їхніх уподобань і пріоритетів. Згодом художникам передавали деякі пропозиції, таким чином твори набували більшої актуальності, глядацької уваги.
Цікаво, як куратор зумів пристосувати хист молоді. Адже всім відомо, що у тінейджерів особливе ставлення до дорослого світу. Ця категорія зухвала, вважає себе розумнішою за всіх... Групу молоді попросили супроводжувати екскурсії та роз’яснювати авангардне мистецтво тим, кому воно не зрозуміле. Подбали і про комфорт усіх глядачів під час огляду; зрозуміла річ, серед необхідного — їжа й напої, а в залах влаштували «острівці» із стільцями, поставленими колом, щоб зручно було обговорювати побачене. В інших місцях можна було думати навіть лежачі та подрімати на подушках. Пан Роджер вважає, що під час сну краще йде емоційна «переробка» творів мистецтва...
У спілкуванні з авторами експозиції куратор теж мав пристосовуватись до їхньої різнорідності, починаючи з «відлюдкуватих» диваків, опозиційно налаштованих художників, які навіть свої твори зневажали, до надоїдливих, як мухи, підлабузників. Куратор має достатньо розвинуту мережу збору інформації з питань світового мистецтва по арт-виданнях та інтернету, по вивченні яких він запрошує авторів до участі у своєму заході.
Погляди Роджера М.Бюргеля на мистецтво відзначаються своєрідністю. Він постійно у пошуках нових комбінацій найрізноманітніших творів, його не зупиняє ні час, ні простір. На слайдах він продемонстрував, як в одному залі поєднав старовинне східне весільне вбрання нареченої, документальне фото з Африки і твори сучасного німецького графіка. Асоціативність, яка збирає всі відібрані куратором твори докупи, вражає глибинним аналізом історії, людських стосунків, емоційністю й раціональністю водночас...
