Експозиція називається «Виробництво снів, або Що пропонує сучасна медіамашина». Нині ЗМІ створюють реальність з потоку зображень, знятих журналістами, відеооператорами, фотографами. Але чи реальна ця, схожа на яскравий, кошмарний сон реальність? Знайти відповідь на це питання, кожен по-своєму, вирішили відеожурналіст Associated Press Мстислав Чернов і фотограф Ігор Чекачков у спільній виставці «Виробництво снів, або Що пропонує сучасна медіамашина». Відкриття відбудеться 24 січня арт-центрі Closer. А 25 січня відбудеться кураторська екскурсія від Катерини Носко та нічні читання одного з центральних об’єктів виставки — книжки «Часи сновидінь», читатиме автор Мстислав Чернов.
— Потік зображень повсюди, він визначає тенденції та смаки, впливає на зміни політичних режимів. ЗМІ конструюють реальності, що здатні вирішувати перебіг історії. Виставка є камерною реакцією на це становище, — пояснює кураторка проєкту Катерина НОСКО.
Стартова позиція виставки — дебютний роман Мстислава Чернова «Часи сновидінь». Книжка заснована на реальних подіях під час війни на Донбасі, антиміграційних протестах у світі та снах автора, щойно вийшов у видавництві «Саміт-книга». Це дебют для фотографа та відеооператора Мстислава Чернова, який уже майже 5 років працює для Associated Press по всьому світу — від місця падіння MH17 під Торезом до війни в Сирії та Іраку.
Сновидіння — чи не найочевидніша форма взаємодії з першою половиною виставки. Відеоінсталяція Media machina є кімнатою в кімнаті, чорним кубом, на кожну сторону якого проєктуються фрагменти з сотень відео, знятих Мстиславом Черновим за останні 5 років у більш ніж 40 різних країнах: Сирії, Ірані, Туреччині, Франції, Бельгії, Україні та інших. «Ці відео, з зон конфліктів, вуличних протестів, а також із особистих архівів, безжалісно передають людські страждання, біль, втрати та крихкість життя», — пояснює К.Носко.
У центрі кімнати — ліжко, з якого можна дивитися на кожну з чотирьох стін. Але відео на кожній з них різне. Можна сидіти й навіть лежати на ліжку, якщо глядачеві так буде зручніше дивитися та розбиратися — це все реальність або ж таки сон.
«Ми взаємодіємо не з реальними подіями, а з їх зображеннями, які пройшли безліч змін і інтерпретацій, перш ніж потрапити до нас на екрани. Навіть війну в своїй країні більшість бачить лише на екрані. До тих пір поки бомба не падає на їхній будинок, — пояснює Мстислав Чернова. — «Медіамашина» — символ сну й сновидіння, символ сконструйованої реальності. Ця нав’язана нам реальність не погана і не хороша, вона існує, хочемо ми того чи ні, і нам потрібно навчитися в ній існувати. Ми не можемо, як у галереї, встати з ліжка і вийти з куба. Бо «Медіамашина» — це світ, у якому ми живемо, це світ, який і нас самих рано чи пізно перетворює на медіа машини».
Частина виставки — це NA4JOPM8, серія фотографій Ігоря Чекачкова, чиї світлини публікували Forbes, National Geographic, The Guardian, Le Monde та інші міжнародні ЗМІ. Ця серія теж об’єднує зображення фрагментів реальності з різних сфер: від протестних подій на Майдані в Харкові до інтимних сцен із приватного життя. Втім, їхній художній образ довершила випадковість. Жорсткий диск із серійним номером NA4JOPM8, на якому зберігалися світлини, зламався, та архів був знищений. Частково фото вдалося відновити, але кожне зображення тепер містить дефект. «У мистецтво фотографа втрутилася машина. Знищення, деконструкція, відбулись у певний спосіб, що дало змогу об’єднати різні за характером фотографії в одну серію», — пояснює кураторка.
Сам автор пропонує йти слідами руйнації ще далі: «Мистецтво руйнує реальність у пошуках її сенсу. В серії NA4JOPM8 я досліджую те, в який спосіб художні образи здатні впливати на реальність, яку для нас конструюють, — каже фотограф. — Коли я використовую «зруйновані» фотографії, що деформують дійсність, я немовби розбираю світ на частини».
Об’єднання двох проєктів двох митців є очевидним, підсумовує Катерина Носко: «Media Machine як інсталяція є формою і метафорою створеної реальності, тоді як серія NA4JOPM8 є рефлексією на реальність, що розпадається і реконструюється».
