На початку квітня у Києві на Андріївському узвозі, який сьогодні реставрують, знесли три будівлі. Дії забудовників викликали в киян обурення й вивели їх на вулиці на акції протесту («День», 21 квітня 2012 р.). Як повідомлялося, компанія «ЕСТА Холдинг», яка входить до Групи СКМ і веде будівельні роботи на цих ділянках Андріївського узвозу, згодом вирішила відмовитися від планів будівництва торгово-офісного центру (ТОЦ) на цьому місці. Зокрема, це стосується знесеної колишньої фабрики «Юність» по вул. Фролівській. Виникло питання — що ж будуватимуть на цьому місці? Й обурена громадськість, і представники будівельного холдингу зійшлися на тому, що на території колишньої фабрики «Юність» має бути «культурний простір».
Сьогодні представники компанії «ЕСТА Холдинг» заявляють, що вже є перші результати: ведеться робота зі створення громадської експертної ради, до якої мають увійти всі небайдужі кияни та експерти у сфері культури, архітектури тощо, яка і визначить подальшу долю цієї ділянки на Андріївському узвозі.
— Зараз ми проводимо консультації з експертами, активістами і представниками ради Андріївського узвозу. Також ми створили інтернет-майданчик, на якому можна дізнатися всі останні новини щодо проекту, ознайомитися з документами, відправити свої пропозиції, а також подивитися в прямому ефірі, що відбувається на майданчику. Ми активно займаємося створенням громадської експертної ради, яка прийме рішення, що буде на цій ділянці, — сказав генеральний директор «ЕСТА Холдингу» Микола Нестеренко.
Координатором громадської експертної ради стала Юлія Філоненко, яка раніше була координатором проекту «Київ Fashion Perk» і яка відома своїми проектами на Пейзажній алеї й у парку ім. Т. Шевченка. За словами директора по зв’язках із громадськістю Групи СКМ Наталі Ємченко, коли виникло питання, хто ж очолить цю раду, від громадськості посипалися безліч пропозицій. Зупинилися ж на Юлії Філоненко саме тому, що в неї є необхідний досвід роботи. За словами самої Юлії, протягом травня місяця вона провела 60 інтерв’ю з експертами і лідерами громадської думки щодо бачення майбутнього проекту (сайт проекту — www.junost.org.ua).
— Ми хочемо, щоб був баланс між думками звичайних людей щодо майбутнього місця, де стояла фабрика «Юність», і думками фахівців у галузі архітектури. Тому очікуємо, що соціальне замовлення (що саме будувати на цьому місці) надійде від громадськості. Роль експертів — визначитися з фаховими критеріями архітектурного проекту, — говорить Юлія Філоненко.
За її словами, 21 травня на сайті проекту стартувало публічне голосування, яке має визначити, хто братиме участь в експертній раді. 1 липня має відбутися перше засідання ради в прямому ефірі на сайті проекту.
Компанія GFK Ukraine провела дослідження «Оцінка реакції киян на реконструкцію і знесення будівель на Андріївському узвозі». Опитували не тільки жителів міста «з пропискою», а й тих, хто тут живе і працює. Як з’ясувалося, основний запит, який виконує Андріївський узвіз, — це прогулянки в центрі міста (в основному — молодь). 27% киян відповіли, що бували тут раз на місяць і частіше протягом останнього року (до закриття на реконструкцію), ще 33% бували кілька разів на рік. Більшість — 70% — приходили розважитися, прогулятися; 38% показували узвіз гостям; у справах приїжджали 16%. Більшість із тих, хто обирав Андріївський узвіз як місце для відпочинку — 67%, — робили це заради задоволення від споглядання красивої архітектури й відвідування музеїв. Щодо майбутнього місця, де знесли будівлі, то 66% киян хочуть, щоб забудовник відновив ці будинки та розбив там парк, 47% — за те, щоб побудувати комплекс із галереями, магазинами сувенірів, кафе та ресторанами, 45% — за будівництво музею сучасного мистецтва, 39% — за сучасну бібліотеку, 25% — за культурний комплекс із концертним і театральним залами, 10% — за житлові приміщення з галереями на першому поверсі.
— Результати опитування показують, що кияни дійсно цінують Андріївський узвіз. Він для них є візитною карткою міста й задовольняє духовні та культурні потреби. 80% респондентів заявили, що вони знають про реконструкцію узвозу, 70% сказали, що вони негативно ставляться до зносу будівель на цій вулиці, і 15% — що «швидше негативно». Отже, можна зробити висновок, що ця тема є актуальною для людей, — говорить заступник директора компанії GFK Ukraine Гліб Вишлінський.
Щодо безпосереднього майданчика, на якому має вестися будівництво (на території знесеної фабрики «Юність»), то, за словами генерального директора «ЕСТА Холдингу» Миколи Нестеренка, нині там прибрали сміття, і ніякі роботи до затвердження проекту не ведуться.
ДО РЕЧІ
Прокуратура столиці повернула киянам чотири будинки комплексу житлової садиби родини художників Мурашків.
Прокуратура столиці повернула територіальній громаді чотири житлові будинки в центрі столиці на вул. Мала Житомирська, які є об’єктами культурної спадщини та перебувають на державному обліку як пам’ятки місцевого значення, зокрема живописна майстерня та флігель художника О. Мурашка. Загальна площа зазначених будинків становить понад 4,5 тис. кв. м, а балансована вартість — майже 3,5 млн грн.
Нагадаємо, що Господарський суд міста Києва 19.10.2011 року задовольнив позов Прокуратури столиці та визнав недійсними укладені між ТОВ «Пантеон-Інвест» і ТОВ «Вестіга» договори купівлі-продажу зазначених будинків та постановив витребувати ці пам’ятки у комунальну власність територіальної громади. Будинки кінця ХІХ ст., в яких жив та працював відомий художник О. Мурашко, занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України і значаться як пам’ятки історії, архітектури та містобудування і включені до енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України», повідомляє відділ зв’язків із засобами масової інформації Прокуратури міста Києва.
