Підходячи до Шоколадного будиночка з боку вулиці П. Орлика, можна побачити будівельні риштування, що повністю закривають фасад споруди. Реставраційні роботи почалися два роки тому, коли колишній маєток купця і мецената Семена Могилевцева (архітектор Володимир Ніколаєв, 1901 р.) відчинив свої двері для гостей у статусі «Дитячої картинної галереї». Сьогодні поступово відроджується архітектурна перлина старого Києва. Нагадаємо, 2010-го, за ініціативою скрипаля Ніни Сиваченко, доцента Національної музичної академії України, стартував перший фестиваль камерної музики «Шоко-класика». Його підтримав колектив співробітників Шоколадного будиночка на чолі з директором Тетяною Скирдою й відомі українські музиканти. Першими, хто відгукнувся, були Ольга Дмитренко, Ніна Матвієнко, Костянтин Чеченя, Світлана Шабалтіна, Ігор Андрієвський, Юрій Кот, Роман Гриньків. Ідея доброчинних концертів для допомоги улюбленому будиночку припала до душі киянам, і за два музичні сезони в Білому залі відбулося 180 концертів, на яких виступали провідні українські й зарубіжні виконавці, студенти музичних вишів України, а кількість відвідувачів сягнула 10 000 осіб!
На відкритті третього сезону «Шоко-класики» звучали твори Баха, Брамса й Бетховена у виконанні заслуженої артистки України Ольги Дмитренко (фортепіано) і дипломанта міжнародного конкурсу Ніни Сиваченко (скрипка). Майстерність і натхнення музикантів подарували слухачам світлі емоції, чому сприяла святкова атмосфера нещодавно відреставрованої Білої зали, прикрашеної «музичною» ліпниною й дзеркалами. У фестивальному репертуарі багато цікавих проектів, зокрема, цикл концертів студентів Віденської консерваторії — уродженців України, виступ музикантів із Америки «Гумор в музиці», цикл вечорів, присвячених 160-річчю перебування Ференца Ліста в Україні (автор ідеї і виконавець — Людмила Вольська, фортепіано). Концерти відбуватимуться кожної неділі, а на сайті shocolad-dim.kiev.ua можна знайти детальну інформацію.
Протягом двох років дитяча картинна галерея «Шоколадний будинок» активно представляє творчість дітей. Нині в її залах проходять дві виставки юних художників із Ялти та Дніпропетровська.
Океан фантазії і свободи, простір щирості й чистоти, де виблискують всі фарби неба і землі — так можуть малювати тільки діти. Тут пташеня гуляє веселкою, а коти співають. Тут можна побачити барвисті міста, в яких весело жити. І кого тільки не зустрінеш — равлики і слони, фламінго і собаки, леви й небувалий Птах Срібне Колесо, якого вигадав Сашко Єфременко. Багато портретів — мам, татусів, бабусь, друзів і просто гарних людей. А дві жирафи з найдовшими у світі шиями — на аркушах паперу від підлоги до стелі! Експозиція з Ялти — підсумок кількох років роботи студії дитячої творчості «Хамберджамбія», про яку розповіла її керівник Тетяна ХОРОШУН, директор Ялтинської музичної школи імені Олександра Спендіарова:
— Мені завжди було цікаво працювати з дітьми, і коли з’явилися свої, — а їх у мене троє, хотіла бути з ними, поки вони зростали, щоб не пропустити найбільш благодатний дошкільний вік. Ми разом малювали, співали, ставили домашні вистави, поступово й інші мамусі довірили мені своїх дітей, так виникла студія. Незвичайна назва з’явилася з англійського дитячого вірша «Лисиця і курка», коли ми з учнями розшифрували його «таємний сенс» і створили за його мотивами виставу-роздум про творче єство людини — про чарівну країну Хамберджамбію. На наших уроках не буває нудно — комплексне заняття включає малювання, спів, танці, театральні постановки. Я пропоную дітям декілька творчих завдань на вибір. У них з’являється завзяття, а за півтори години дитина може створити три-чотири роботи. До речі, малята можуть малювати і співати водночас, тому наші виставки часто супроводжуються хоровими виступами учасників студії.
Потішить відвідувачів Шоколадного будиночка і виставка «Веселий калейдоскоп» дитячої художньої студії «Зернятко» при Дніпропетровському Будинку мистецтв. Її керівник Марина Лященко, художник-реставратор, більше ніж 10 років працює з дітьми. Образні, сонячні, дуже живі малюнки її підопічних, демонструють, як діти знаходять «моцартовські» рішення для втілення своїх найнеймовірніших ідей. Експозиція нагадує Країну чудес, в якій живуть десятиногий верблюд, саламандра, закохані журавлі, рожевий кролик, єдиноріг у вигляді шахової фігурки. До речі, на вернісажі представлено багато робіт на шахову тему: навесні в Дніпропетровському історичному музеї відбувся конкурс «Я світ порівняв би з шахівницею» (Омар Хайям), присвячений 110-річчю розвитку школи шахів на Дніпропетровщині, й студійці активно в ньому брали участь. Упевнена, що портрет мавпи, який восьмирічна художниця Ганна Гребьонкіна назвала «Роздуми», змусить поміркувати не одного філософськи налаштованого глядача.
