Свою персональну виставку в галереї «Ірена» київський скульптор, живописець і графік Олександр Сухоліт назвав «Ікона». Це перша його експозиція, складена виключно з творів на релігійну тематику.
Олександр Сухоліт — художник гранично чесний. І річ тут не тільки в тому, що його ікони принципово не продаються. І не в тому, що для створення кожної з них майстер терпляче (щоб не сказати — смиренно) чекає справжнього натхнення. Найважливіше, мабуть, те, що Олександр Сухоліт створює свої оригінальні, якщо бажаєте — авторські — ікони при всій повазі до багатовікових традицій. Наскільки такі ікони можуть бути предметом поклоніння — питання вже до теологів. Як витвір мистецтва вони надзвичайні.
В іконах Олександра Сухоліта багато незвичайного — або, швидше, незвичного. В монументальних малюнках вугіллям (ескізах нездійснених розписів — «Покладення у труну» і «Благовіщення») збережено канонічність поз персонажів, але їхнім обличчям (не ликам) надано життя та виразності. Живописні ікони (головним чином «Божа мати з немовлям») трактовані мовою наїву, а то й дитячого малюнка. Особливо ж дивовижні та ефектні ікони з бронзи — маленькі рельєфи, які за тонкістю і вишуканістю малюнка нагадують чи то візантійські коштовності, чи то фрагменти «Райських воріт» самого Гіберті.
