У Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого нове видання, присвячене сучасній драматургії, представили його упорядники та ініціатори цього масштабного мистецького проекту, метою якого є зібрання найвизначніших творів української драматургії від витоків до сучасності. Це — відомі театральні діячі Ростислав Коломієць, Олексій Безгін, Тетяна Назарова. Загальну редакцію видання здійснив генеральний директор, художній керівник Театру ім. Лесі Українки Михайло Резникович. Також на презентації був присутній Олександр Красовиць кий, генеральний директор видавництва «Фоліо», яке власним коштом здійснює мрію багатьох сучасних драматургів — побачити свої п’єси надрукованими.
Поет Іван Драч відмітив внесок «Фоліо» в українську культуру, зазначивши цінність його готовності допомагати літературному процесові, сприяти доходженню драматургічних творів до читача і театрів. Про необхідність досліджень театральних процесів, що відбуваються в українській драматургії, говорив театрознавець Ростислав Коломієць. За його словами, було вирішено зробити таку антологію, в яку увійшло найкраще зі створеного класиками та сучасними авторами і яка стане в пригоді й студентам мистецьких вузів, і професіональним режисерам національних театрів. Головним критерієм добору авторів був рівень їхніх творів.
У цей своєрідний навчальний посібник і мистецьку збірку увійшли п’єси, що вже бачили світло рампи. Серед авторів — легендарна «Кафедра» Валерії Врублевської, яка свого часу широко пройшла сценами колишнього СРСР. Зокрема, триста разів на цій виставі піднімалась завіса Театру ім. Лесі Українки. Також на сцені київської російської драми з успіхом йшла п’єса «Сподіватись» Юрія Щербака, а зараз, наче створена для бенефісу популярного актора Миколи Рушковського, йде вистава «Заповіт цнотливого бабія» за п’єсою сучасного драматурга Анатолія Крима. У III томі ще представлено твори не менш знакових особистостей українського театру. Це Ярослав Стельмах, п’єси якого «Крихітка Цахес» та «Кохання в стилі бароко» довгий час йшли на сцені Національного театру ім. І. Франка, Іван Драч («Зірка і смерть Пабло Неруди»), Ярослав Верещак («Брате мій!»), Тетяна Іващенко з п’єсою «Empty trash», що йде в Молодому театрі, Неда Неждана, «Химерна Мессаліна» якої — в репертуарі Київського ТЮГу на Липках.
ІV том об’єднав творчий доробок Світлани Лелюх («Коломбіна, П’єро, Арлекін»), Марії Ладо («Звичайна історія»), Олександра Марданя («Ніч святого Валентина», «Грати в кота-мишку»), Сергія та Марини Дяченків («Последний Дон Кихот»). Андрія Куркова («Южанка и Северин»), Ігоря Афанасьєва («Шиндай!»), Валентина Тарасова («Сезон полювання на кохання»), Юрія Рибчинського («Едіт Піаф. Життя в кредит»).
Будь-яка антологія — це своєрідна скарбничка, в якій зберігаються культурні цінності, що відображають певний процес. Антологія драматургії — це «скарбничка в квадраті», її твори мають подвійне життя — літературне та сценічне. Кожен автор хоче, щоб його п’єса отримувала багато сценічних життів у різних театрах, різних містах, та й навіть різних країнах. Завдяки антології, яка сприятиме тому, що знання про українські п’єси, сучасні й класичні, поширюватимуться, сподіваємось на успіх українських драматургів.
