ГЕРОЇН (англ. heroine, жаргон. гера, герич) — важкий наркотик на основі опіатів — алкалоїдів морфіну, папаверину, кодеїну, — що містяться в молочному соку, який виділяється з незрілих голівок снотворного маку. Гнітюче впливає на нервову систему. Спричиняє швидке звикання і наступну важковиліковну залежність. На початку ХХ століття випускався промисловим способом як лікарський препарат — болезаспокійливий і антизастудний, нарівні з тоді ж винайденим аспірином, але дуже швидко було знято з виробництва. Нині офіційно випускаються препарати на основі хлористоводневої солі морфію — морфін (як болезаспокійливе) і кодеїну — кодтерпин (антизастудне).
У промислових районах СРСР — зокрема, південній Росії, південних і східних областях України вже в 1970-ті рр. опіати мали поширення у вигляді саморобного наркотику, «ширки», — витяжки, що готувалася кустарним способом у домашніх умовах. Вживалася також і макова соломка в сухому вигляді, і відвар із неї. За деякими даними, в 1980-ті рр. в індустріальних областях України до 80% підлітків «сиділо» на «ширці». Звикання до неї було майже таке ж сильне та катастрофічне, як і до чистого Г., що прийшов уже в 1990-ті все з тієї ж Азії.
Г. згубив безліч рок- і поп-зірок, художників, акторів, як визнаних, так і андерграундних, і нарівні з іншими важкими наркотиками сформував наркомафію як таку. В деяких країнах (Афганістан) він є основною статтею експорту. Г. присвячені пісні (наприклад, знаменитий хіт «Героїн» лідерів нью- йоркського протопанку «Вельвет Андерграунд»), фільми (відносно недавній приклад — британська наркодрама «Трейнспоттінг») і книги. Серед останніх — найбільш вдалий роман Уїльяма Берроуза «Голий сніданок», який із величезним талантом і точністю проникає у свідомість Г-ника, описуючи всі нюанси його станів, його страхи і його радощі.
Незважаючи на наведені приклади, Г , на відміну від того ж ЛСД, — найменше продуктивний у творчому плані та найбільш криміналізований серед важких препаратів. Це пов’язано, по-перше, з тим, що дія Г. надто фізіологічна, він не загострює, а, навпаки, притупляє, гасить сприйняття. По-друге, Г. володіє «сильною особистістю» («Трейнспоттінг»), це наркотик-диктатор, який підпорядковує собі реципієнта не тільки під час прийому і впливу, а й поза рамками сп’яніння. Опіати формують у залежного від них особливий розпорядок життя (який на пострадянських територіях отримав назву «системи»), стиль поведінки. Індивідуальність наркомана поступово розчиняється більш сильною індивідуальністю Г. , що вимагає працювати тільки на себе. Кара за неслухняність — синдром видалення, абстиненція («ломка») — може бути смертельною. Будь-які моральні стримування також амортизуються. Г-ники в глибокій стадії захворювання здатні на крадіжку, зраду, вбивство. Життя — ніщо, доза — все. Крім того, останні 20 років Г-нова наркоманія жорстко пов’язана з поширенням СНІДу — найбільш залежні від опіатів поряд із гомосексуалами є лідируючою групою ризику.
Пейзаж Г. — бідні, напівзруйновані квартали мегаполісів, купи пустих шприців на пустирях, загиджені квартири, завивання поліцейських (ментівських) сирен, найжорстокіше насильство, лікарні, трупи, трупи та трупи. Тотальна, всеосяжна безнадійність.
Г. — депресивний виворіт цивілізації. Перемогти його практично неможливо, навіть знищивши всі макові поля разом із їхніми власниками в Афганістані та «золотому трикутнику» на кордоні Бірми. Суспільство пропонує один тип залежності, Г. — інший. І там, і тут комфорт, на деякий час, гарантований, а гра йде до смерті. Тільки терміни різні.
* Вiльям Берроуз (1914 — 1998, кличка — Старий Буйвол Лі) — відомий американський прозаїк. Поряд із Алленом Гінсбергом та Джеком Керуаком був одним із ідеологів і основоположників покоління битників у США в 1950-ті — початку 1960-х. Закінчив Гарвардський університет, вивчав медицину в Відні, об’їздив весь світ, довгий час вів асоціальний спосіб життя, афішував свою гомосексуальну орієнтацію і захоплення гашишем та ЛСД, випадково застрелив свою дружину. Перша книга — «Джанкі. Сповідь наркомана» (1953). Автор десятків романів, розповідей і есе. Найбільш відомий твір — «Голий сніданок» (1959, екранізований Девідом Кронненбергом у 1992), заборонено в рік виходу Вищим судом штату Бостон і реабілітовано 7 років опісля. Був культовим письменником і для подальших поколінь альтернативної культури, його прийняли як свого хіпі, а вже в 1990-ті альбоми з участю Берроуза записали такі відомі музичні експериментатори, як Білл Ласвелл і Том Уєйтс.
