«День» у №129 уже повідомив про те, що художній керівник Молодого театру виконує обов’язки керманича Театру ім. І. Франка.
Наказ підписано міністром культури. Новина, що це призначення — «заповіт» самого Богдана Ступки, викликала багато розмов у творчих колах столиці. Станіслав Анатолійович — режисер знаний і професійний. Нагадаємо, він співпрацював із сином Богдана Сильвестровича Остапом у «Московіаді» за Юрієм Андруховичем, яку поставив на сцені Молодого театру. А у франківців (із 2007-го) афішу прикрашала вистава «Лев і Левиця» за п’єсою Ірени Коваль про непрості стосунки російського класика Льва Миколайовича Толстого і його дружину Софію Андріївну, у якій публіку вражала приголомшлива гра чудового акторського дуету Богдана Ступки і Поліни Лазової. Цього року франківець Юрій Розтальний на сцені Молодого театру з’явився у постановці Мойсеєва «Любовні листи до Сталіна» за п’єсою іспанського драматурга Хуана Майорги. Так що Станіслав Анатолійович — не чужа людина для Театру ім. І. Франка. Мойсеєв 15 років очолював Молодий театр, і кидати рідний колектив йому важко. Він зізнається, що хотів би поєднувати роботу на двох посадах, поки він є виконуючим обов’язки художнього керівника у франківців. На думку режисера, у театрі нині складна ситуація, навіть у моральному аспекті. Богдан Ступка був свій, і його смерть — це шок. Театр — живий організм, а творчі люди всі амбітні. Мойсеєв хвилюється, щоб його справа у Молодому не знищилась, поки він буде керманичем у франківців.
— Я ще не вирішив, чи буду керувати Національним театром імені Івана Франка, і можу відмовитись від запропонованої посади, — сказав «Дню» Станіслав МОЙСЕЄВ. — Це буде залежить від контракту, який мені запропонують у Міністерстві культури, які матиму обов’язки та права. Ще півтора роки тому Богдан Сильвестрович запропонував мені очолити колектив франківців. На той час я не вважав, що це можливо, і відмовився, а коли перед смертю (18 липня) Ступка повторив свою пропозицію і я побачив, що хвороба його не відпускає, він тане на очах, то погодився. Богдан Сильвестрович був не лише прекрасним актором, а й дуже мудрою людиною. Він переживав за свою «дитину» — театр. Я переконаний, що особистості рівня Богдана Ступки народжуються дуже рідко (раз на 100, 200 років). Він був патріот України, який своєю майстерністю прославив не тільки своє ім’я, а й нашу країну у світі! Богдан Сильвестрович багато сил докладав, щоб Театр ім. І. Франка лишався на перших позиціях серед творчих колективів. Він чимало встиг зробити. Велика драма, що смерть забирає кращих. Для мене Богдан Сильвестрович був і другом, і старшим товаришем, і колегою, й актором, з яким ми разом працювали...
— Пертурбації у колективі франківців будуть?
— Рано про це говорити, бо не знаю, які маю повноваження. Я вважаю, що пертурбації мають бути. Завжди, коли приходить у колектив новий керівник, йому потрібна своя команда. Не всі франківці радо зустріли звістку про моє призначення виконуючим обов’язки художнього керівника...
— На вашу думку, що треба змінити в першу чергу?
— Пройшло ще дуже мало часу, і це передчасне питання. Я маю зробити повний аналіз того, що нині відбувається у театрі, репертуарі, трупі. Тільки розібравшись у всіх питаннях, можу говорити про свою концепцію і те, як театр працюватиме далі.
— Ветерани-франківці переживають, чи не звільнять їх із трупи. Коли Ступка очолив колектив, то сказав, що нікого звільняти не буде, щоб франківці отримувати зарплату і жили, а не жебракували. Ви старих акторів залишите у штаті?
— Це не питання з етичної категорії, а питання фінансових можливостей театру тримати акторів, які багато років лише числяться у трупі й не грають на сцені. Якщо колектив спроможний утримувати акторів і фінансово їм допомагати — це прекрасно. Але треба думати і про афішу, про нові сили, які нині є «обличчям» трупи...
— З Молодого театру когось заберете, щоб мати своїх серед франківців?
— Я ще не думав над цим. Можливо...
— Ще за життя Богдана Ступки планувалося, що у новому сезоні ви поставите у франківців виставу «Ерік ХIV» за п’єсою Стріндберга. Цю роботу глядачі побачать, чи виберете інший твір до постановки?
— Ми вже чимало попрацювали. Проектна частина фактично зроблена — розроблена ідея сценічного простору і пластичне рішення спектаклю, актори вчать текст, тому думаю, що цей проект ми реалізуємо. Може, тільки терміни прем’єри скоригуємо.
— А що буде зі знаковою виставою «Лев і Левиця» — це вже історія, чи зробите нову версію, і хто з акторів зіграє образ російського класика?
— Не знаю. Поки не бачу, хто з акторів міг би бути присутнім у тій виставі... Може, з часом, коли придивлюся до франківців і когось побачу, але зараз навіть не уявляю, хто зможе зіграти замість Богдана Сильвестровича роль Льва Миколайовича!
