На ювілей Театру «Актор» прийшли друзі й колеги з практично всіх театральних колективів нашої столиці. Поздоровити іменинників зібралося так багато бажаючих, що довелося ставити додаткові стільці. Вечір пройшов, наче подорож у часі, а засобом пересування став потяг «Актор». Їхали демократично в плацкартному вагоні, роблячи невеликі зупинки, на яких гості виходили на сцену, дарували подарунки, виголошували промови. Практично в кожному виступі зізнавалися в любові до Театру «Актор»: до його серця — Валентини Шестопалової й голови — Тетяни Родіонової. Причому навіть суворі критики складали оди ювілярам, розповідали казки в стилі Андерсена. Колеги згадували бойову спільну молодість: як колесили, за спочатку бродячим колективом, усім Києвом, як разом раділи, коли «Актор» отримав приміщення на вул. Великій Житомирській, 40 (де творить вже десять з половиною років), як весело святкували новосілля, обмиваючи першу велику покупку театру — піаніно; як, забуваючи про час, репетирували...
Завісу таємниці народження вистави напіввідкрили актори Марго Бахтіна та Олександр Хорошко; позасценічний персонаж (Віктор Алдошин) довів, що театр «Актор» уже готовий ставити мюзикли. Був серед почесних гостей «свій серед чужих, чужий серед своїх» — аташе з питань культури Посольства Росії в Україні Андрій Гасюк (відомий дипломат, за перекладами якого з англійської мови поставлені декілька п’єс в київських театрах, зокрема, «Листи кохання» Герні — аншлагові вистави в «Акторі» й Театрі на Лівому березі Дніпра). Він зачитав вітання від посла РФ Віктора Черномирдіна; конверти з грошима вручили представники Київміськадміністрації й Шевченківського району нашої столиці. Були теплі поздоровлення від колег з Російської драми, у трупі якої Валентин Шестопалов є провідним актором, суміщаючи роботу не тільки в театрах, але й активно знімаючись у кіно, а сцену його «Актора» багато критиків називають «філією Театру ім. Лесі Українки». Партнерки — Лідія Яремчук проспівала романс «Я люблю вас», а Ольга Когут прочитала написану власноруч поему «Ким ти був до «Актора?». Михайло Аугуст розповів присутнім, що Валентин Микитович до колег ставиться по-батьківськи, називаючи дочками й синками, але на репетиціях крутий, вимагає працювати в повну силу... Були на вечорі сюрпризи: через п’ять років дійшов до адресата «загублений з вини пошти» любовний лист, доставлений Ігорем Славінським, а музичне вітання зі Львова передала Галина Стефанова...
Вшановування іменинників розтяглося на три години. Немало теплих слів прозвучало на адресу художнього керівника, популярного актора, режисера Валентина Шестопалова й директора театру Тетяни Родіонової. Ця подружня пара не просто творчі люди, але ще й сподвижники, які мають дар відкривати нових зірок, даючи можливість проявитися відомим акторам в незвичайному, іноді несподіваному для публіки, ракурсі.
Згадували на ювілеї й перші постановки «Актора», які проходили... у кафе «Теремок». Дебютував колектив «Записками божевільного» Гоголя й «Лавкою» Гельмана. Потрібно зазначити, що в репертуарі цього камерного театру вже понад 20 вистав, поставлених за класикою й цікавими п’єсами сучасних драматургів. Усі вистави проходять з аншлагами. Глядачів приваблює тепла, навіть домашня атмосфера «Актора», в якому публіку зустрічають як найбажаніших гостей. Варто вам хоча б раз прийти в «Актор», і ви закохуєтеся в цей театр й обов’язково захочете зустрітися з ним ще раз.
