Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Синергія двох митців

У Києві представлені роботи Олександра Бородая і Тамари Турдиєвої
28 вересня, 2021 - 10:01
Т. Турдиєва. Живопис

Напередодні 75-річного ювілею заслуженого художника України Олександра БОРОДАЯ (15.09.1946 — 08.11.2019) в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА) в Києві відкрилася виставка майстра (гаряча емаль, графіка, живопис, ескізи монументальних творів) та його дружини — члена Національної спілки художників України, живописця, художниці-портретистки Тамари ТУРДИЄВОЇ.

*  *  *

Завдячуючи цій подвійній персоналії, О. Бородай і Т. Турдиєва своїми роботами повернулися у рідні стіни легендарної alma mater, де вони виховувалися і зростали як високопрофесійні митці наприкінці 1960 — 1970-х рр. Це було 50 років тому — в часи, коли Київський державний художній інститут (КДХІ, нині НАОМА) вважався найелітарнішим серед вишів мистецтв; коли абітурієнти-щасливці, які попри колосальний конкурс ставали студентами КДХІ, з перших днів починали зранку до ночі «фанатично» навчатися в інститутських майстернях, усвідомлюючи свою удачу опинитися в справжньому святилищі мистецтв; часи, коли всі педагоги заслужено мали беззаперечний авторитет, не кажучи вже про народного художника СРСР Тетяну Яблонську, до майстерні котрої потрапляли лише справжні особистості, які її не просто поважали й любили, а обожнювали.

Віддаємо належне: Тамара Турдиєва своїми полотнами в експозиції НАОМА доводить, що недаремно стала обраницею академіка Т. Н. Яблонської, яка дуже прискіпливо відбирала до майстерні монументального живопису КДХІ найкращих студентів живописного факультету. Тож твори Т. Турдиєвої свідчать і сьогодні, що вона є гідною свого Вчителя. І навіть через півстоліття талант Турдиєвої продовжує розквітати й висвічуватися новими гранями саме УКРАЇНСЬКОГО майстра портрету, натюрморту, жанрової картини з характерними для нього рисами ліричності та пісенності живопису.


О.Бородай.1990-тi рр

Тетяна Нилівна Яблонська не помилилася, безперечно, й в Олександрові Бородаї: можливо першою розгледіла в ньому природженого художника-монументаліста з широким діапазоном творчих можливостей. Він був живописцем від Бога, віртуозним майстром рисунка, митцем багатогранного обдарування і захоплень — його можна поставити в один ряд з великими майстрами доби Ренесансу. Він міг би змагатися в досконалості з будь ким із класиків.

*  *  *

Водночас ім’я Олександра Бородая в художньому світі України останніх десятиліть здобуло широкий розголос як фундатора національної школи сучасної живописної емалі. Він першим серед митців підійшов до цього матеріалу і техніки виконання як художник-монументаліст, чим концептуально змінив стійкі уявлення про емаль, її образну суть ба навіть конструктивні основи цього чарівного мистецтва, сміливо сполучаючи гарячу емаль не лише з міддю, а й з мармуром, деревом, шкірою. Експериментальні твори О. Бородая відкрили невідомі раніше перспективи входження художньої емалі в архітектурний простір. Кияни добре знайомі з емальєрним живописом Бородая в інтер’єрі метро «Видубичі»: його декоративні панно за мотивами давньоруських емалей із серії «Відлуння минулого» (мідь, емаль, кольоровий мармур, 1991 р.; співавтор О. Бабак) — важливі кольоропластичні акценти в облямівці порталів і стін вестибюлів станцій.

О.Бородай. Живопис

Бородай піднявся в українському мистецтві у «невимовну височінь», стартуючи зі злітного майданчика майстерні академіка Т. Н. Яблонської, і можна стверджувати, що цей її учень виявився найпослідовнішим представником її потужної школи монументального мистецтва. Водночас він шукав себе в різних образотворчих жанрах — у живопису, графіці, рисунку, що засвідчують його твори на нинішній виставці в НАОМА. За життя брав участь у багатьох міжнародних та всеукраїнських виставках, зокрема монументального мистецтва, естампу, рисунка. Також був лідером та співзасновником першого неформального творчого об’єднання київських монументалістів «Погляд» наприкінці 1980-х рр. Однак коли на початку 1990-х рр. він торкнувся техніки старовинної загадкової емалі, то цілковито заглибився в її дивовижний світ.

Олександр Андрійович був за своєю природою не лише художником-новатором, а й по-справжньому обдарованим педагогом, котрий створив першим в українських навчальних закладах майстерню емальєрного мистецтва — спочатку в Києво-Могилянській академії, а потім у Київському університеті ім. Б. Гринченка. Мріяв відкрити й очолити таку ж майстерню в НАОМА, але не збулося…

Т.. Турдиєва. Живопис

І особливо прикро, що представлений Національною спілкою художників України потужний творчий доробок Майстра на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2019 року, на жаль, не одержав її, і вже тяжко — невиліковно хворий Олександр Бородай, подолавши ще з двома достойними претендентами третій тур, не став її лауреатом... Цикл творів О. Бородая, який було подано на Шевченківську премію, мав назву: «Перевірене часом. Нерозвіяне простором». Це, по суті, девіз до всієї величезної спадщини, яку залишив нам Майстер після відходу у Засвіти.

Як наголосив один із ініціаторів та організаторів ювілейної виставки проректор НАОМА Андрій ЯЛАНСЬКИЙ: «Творчість та новаторство Олександра Бородая, Тамари Турдиєвої є яскравим доказом для сучасних студентів Академії необхідності якісної мистецької освіти перед початком свого власного творчого шляху в професії». «Вперше роботи Олександра Андрійовича і Тамари Якубівни постали перед глядачами як загальний портрет синергії двох непересічних особистостей і творчого потенціалу родини сучасних українських митців, — відзначив співорганізатор мистецького заходу, завідувач кафедри живопису НАОМА Олесь СОЛОВЕЙ. — І ця виставка, переконаний, спонукає студентів по-новому поглянути на обраний ними фах і подвижництво в мистецтві».

*  *  *

Дружина митця Тамара Турдиєва звернулася до колег з проханням підтримати ініціативу щодо створення Музею-майстерні імені Олександра Бородая у приміщенні робітні, нерозривно пов’язаної з життям і творчістю цієї визначної особистості у світі мистецтва. «Величезна творча спадщина Олександра Андрійовича Бородая має бути не лише збережена, а й увійти до загальної історико-культурної спадщини нашої Батьківщини», — закликала Тамара Турдиєва, і її пропозиція отримала одностайне схвалення присутніх.

Виставка експонується до кінця жовтня.

Зоя ЧЕГУСОВА, кандидат мистецтвознавства. Фото надано організаторами виставки
Рубрика: