21 травня в Пермі (Росія) в Музеї сучасного мистецтва PERMM відкриється масштабна виставка «Якщо». В експозиції буде представлене сучасне українське мистецтво в арт-проекті «ЯКЩО/ЕСЛИ/IF» під кураторством відомого російського мистецтвознавця Катерини Дьоготь, повідомляє permm.ru. «Виставка в Пермі представляє головним чином мистецтво після помаранчевої революції, що відображає ситуацію в країні, — продуктивно нестабільну, повну суперечностей, обіцянок, надій і розчарувань, сплесків протестної та творчої енергії», — говориться в повідомленні музею.
В основній частині виставки демонструється близько ста робіт тридцяти авторів, у числі яких — Сергій Братков, Олександр Гнилицький, Арсен Савадов, Василь Цаголов, Жанна Кадирова, Стас Волязловський, Андрій Сагайдаковський, Роман Мінін, гурти «Р.Е.П.» і «SOSка». Роботи згруповано за розділами — «Майдан» (політичне мистецтво і мистецтво в суспільному просторі), «Дивокрай» (критична рефлексія офіційної ідеї національної ідентичності), «Фантоми» (візіонерське малярство) і «Мрійники» (мистецтво про соціально-емоційне тло сьогоднішньої України).
Особливий розділ виставки — «Історії» — представляє контекст 80-х — 90-х років, у якому виховувалися сучасні художники. Це українське малярство з колекції Марата Гельмана, концептуальне і наївне мистецтво з колекції художника і куратора Олександра Ройтбурда і експозиція харківської школи андеграундної світлини, з якої виросла творчість Бориса Михайлова та Сергія Браткова.
Ці три «колекції» дають можливість розуміння того, як розвивалося, змінювалося мистецтво України впродовж останніх двадцяти років.
До 1993 року сучасного українського мистецтва на світовій сцені як феномену не існувало, воно було частиною російського мистецтва. За останніх 15 років у Києві з’явилася своя художня ситуація. Проте спільне радянське минуле, як і раніше, об’єднує наші країни, і саме тому, що Україна «найближча з чужих», особливо цікаво дізнатися, що відбувається на її художній сцені, — говорить директор PERMM Марат Гельман.
Куратор проекту і автор-укладач каталогу — відомий російський куратор, кандидат мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв і лауреат Всеросійського конкурсу «Інновація» 2010 року Катерина Дьоготь. Її знайомство з українським мистецтвом почалося ще наприкінці 80-х років. Робота безпосередньо над цим проектом зайняла понад рік.
— У нас є ілюзія, що ми добре живемо, у нас ситуація стабільна, в результаті відбувається стагнація, у тому числі інтелектуальна, художня, у нас мистецтво поросло жирком, на Україні ситуація більш жива, гостріша, — підкреслює Дьоготь.
Твори для виставки отримано у авторів, у приватних збірках, у колекції PinchukArtCentre, Київ і фонді Stella Art, Москва, в арт-центрі «Я Галерея», Київ, галереях «Колекція», Antin’s Collection і Kyiv Fine Art, Київ, у галереї «Ріджіна», Москва — Лондон.
Відкриття виставки супроводжуватиметься серією лекцій, дискусій і круглих столів.
— «ЯКЩО» — це мій кураторський проект, — розповіла в інтерв’ю часописові «ТОП-10» Катерина Юріївна Дьоготь. — Я останнім часом стала часто їздити до Києва, частково завдяки Вікторові Пінчуку, який мене запрошує на відкриття в своєму арт-центрі. У результаті цього я познайомилася з молодими митцями й зрозуміла, що тут за останній час виникла дуже цікава сцена (зовсім інша, в порівнянні з тією, яку я знала раніше). І мені захотілося розповісти про це російському глядачеві, адже в Росії всього цього ніхто не знає. І оскільки існує такий новий майданчик, як Пермський музей, то я запропонувала Маратові Гельману ідею, і він відразу ж за неї вхопився, бо в нього завжди був інтерес до України. Спочатку виставка планувалася як якась загальна ретроспектива українського мистецтва. Але зараз усе зрушилося в бік презентації молодих митців і взагалі новітньої сцени...
Проект «ЯКЩО» розрахований лише на російського глядача чи якогось іноземного. Для самих українців, я думаю, цей проект буде менш цікавим. Російського глядача може зацікавити робота Перекліти «Смерть москалям», роботи Волязловського з політичними провокаційними текстами про Крим і інше, там буде портрет Путіна, Берлусконі та Ющенко і так далі. Я гадаю, що глядач у Пермі буде дуже шокований надполітизованістю українського мистецтва, від якого в сучасній Москві всі вже давно якось відвикли. Потрібно буде пояснити глядачам, що таке мистецтво може бути. І те, що когось це зачепить за живе — це добре. Я також гадаю, що на виставці багато сміятимуться — там дуже багато смішних речей.
