«В українській традиції кіт більше асоціюється з домом і домашнім затишком. Він – індивідуаліст, істота незалежна, примхлива і цілком віддана своїм котячим справам. Література теж незалежна і примхлива, а письменник теж індивідуаліст», – з такого порівняння письменник, критик, літературознавець Володимир ДАНИЛЕНКО розпочав нагородження лауреатів літературних підсумків року «Глиняний кіт».
Їх організаторами є Інститут літератури Національної академії наук України, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київська організація Національної спілки письменників України та газета «День».
Було названо переможців у кількох номінаціях. Зокрема, у номінації «Поезія» - «За яскравий поетичний дебют року» нагороджений Олександр Мимрук (збірка «Цукровик»). Серед переможців дві збірки громадянської лірики – Миколи Вороніна («Вірші одного кіборга») та Сергія Пантюка («Так мовчав Заратустра»). Нагороду «Глиняний кіт» отримали й уже досвідчені майстри пера, наприклад, Дмитро Павличко (за вибрані вірші, пісні, поеми «Два кольори»). Крім того, як зазначив Володимир Даниленко, «високохудожня література переживає своїх авторів і продовжує зачаровувати, дивувати й приносити естетичну насолоду читачам». Саме тому нагороду в номінації «За самобутнє відображення епохи» отримала книга Ірини Жиленко «Євангеліє від ластівки». Диплом було вручено директору видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Івану Малковичу. А найкращою книжкою поезії для дітей молодшого шкільного віку було визнано твір «Микитась Боровичок» Ганни Буяджи.
Літературні підсумки показали й широту спектру української прозової літератури: від фентезі (найкращим став роман-триптих Олега Рибалки «Гра в життя») до психологічної прози (Михаїл Гранд, книжка «Завжди поруч»). Також за розвиток традиції українського оповідання було нагороджено Надію Гуменюк і її книжку «Поговори зі мною». Не забуло журі й про розвиток урбаністичних традицій в українській прозі, відзначивши книжку «Цурки-Гілки. Джазові імпровізації та оповідання» Ганни Костенко. «Сіль для моря, або Білий Кит» Анастасії Нікуліної здобула нагороду за найкращу книжку для підлітків. А Олег Коцарев отримав «Глиняного кота» за художнє осмислення родинних хронік у сучасному романі («Люди в гніздах»).
Представляючи номінацію «Драматургія», Володимир Даниленко сказав: «Режисери вважають, що в Україні немає драматургії, а драматурги, що немає сучасних театрів. При цьому театри живуть своїм життям, у них аншлаги, а драматурги своїм… На підтвердження того, що українська драматургія існує, хочу сказати, що Олена Бондарева написала докторську дисертацію, в якій проаналізувала понад 500 сучасних українських п’єс. На її думку, в Україні є цілком оригінальна, сучасна українська драма».
Ще одним доказом цього є книжка «Драмовичок» (антологія п’єс для дітей), упорядниками якої стали Надія Мірошниченко, Ярослав Верещак, Олег Миколайчук. Це видання Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.
Журі було відзначено ще одну антологію. Диплом «За впорядкування книжки про історичні стосунки поляків та українців» здобув Вахтанг Кіпіані («Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті»). Він також отримав спеціальний приз від газети «День».
У публіцистиці найкращою стала фотокнижка Дмитра Муравського «Через війну. Погляд волонтера», а в мемуаристиці за книжку нарисів про видатних митців України переміг Григорій Кияшко («З погляду старого дзиґаря»).
Крім того, нагороди отримали діячі, які сприяють міжкультурному діалогу, – перекладачі. Дипломи здобули: за переклад з італійської мови книжки Данієли Тразатті «Золотий кролик» – Мар’яна Прокопович; за переклад із французької мови роману Марґеріт Юрсенар «Адріанові спогади» – Дмитро Чистяк; за переклад з білоруської мови книжки для дітей Сергія Прилуцького «Геть дорослих!» – Олена Степаненко. До речі, Дмитрові Чистяку пощастило отримати диплом із рук відомого перекладача, зокрема роману Джеймса Джойса «Улісс», Олександра Мокровольського, і почути комплімент: «Я думав, Ви набагато старший».
А головним призом нагороджено книжку Наталі Яковенко «У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського», що присвячена найпопулярнішому церковному письменникові другої половини ХVІІ століття та уявленню людей того часу про Бога і світ.
