Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У зоні культурного лиха

Українська інтелігенція мобілізує сили на боротьбу із свавіллям влади
14 листопада, 2007 - 00:00

Закриті бібліотеки, виселені зі своїх приміщень книгарні, «висотки» та офісно-розважальні центри на місці історико-культурних цінностей, сплюндровані історичні пам’ятки — на жаль, ці особливості складають портрет України XXI століття, вважають відомі українські книговидавці та письменники брати Олексій та Дмитро Капранови.

— За останні 16 років у нашій країні було знищено кілька тисяч книгарень, усю кіноіндустрію разом з кінотеатрами та кіностудіями, нині влада забирає приміщення в музеїв та викидає на вулицю художників із майстерень. Для порівняння: наразі в Україні одна книгарня припадає на 100 тисяч населення, в Польщі — на 10 тисяч; у Києві налічується 40 театрів, у Лондоні — 400. Зате в нас широко пропагується пиво, горілка. Та ж хан Батий поруч із нашими можновладцями — просто малий бешкетник, — вважає Дмитро Капранов.

Видавці вважають, що писати листи високопосадовцям та апелювати до їхньої совісті є марною тратою часу: чиновники слухають, але продовжують робити свою справу.

— Культура вижила під час воєн, окупацій, геноциду, етноциду, а тепер за два десятки років влада намагається знищити культурне надбання цілих тисячоліть. Тому, аби врятувати українську духовність, слід оголосити Україну зоною культурного лиха й мобілізувати всі зусилля для боротьби з ним, — підкреслив Олексій Капранов.

Таку ідею повністю підтримав генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролівець. Як уже писав «День», нещодавно на території лаври невідомі зловмисники зруйнували браму. За одну лише ніч ця архітектурна пам’ятка XIX століття перетворилася на купу каміння.

— Я не знаю, хто це зробив і навіщо. Але за останні роки на території нашого заповідника з «благословення» влади знесено 11 споруд (із них три — пам’ятки архітектури), дев’ять споруд перебудовано, з’явилося десять новобудов. І це твориться на святій землі, де розміщено ансамбль монастирських споруд, внесених до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Законом за такі дії передбачена кримінальна відповідальність, однак правоохоронці на знищення культурної спадщини просто закривають очі, — розповідає Сергій Кролівець.

Не краща доля спіткала й Національний історико- культурний музей «Київська фортеця». Наша газета вже повідомляла про те, що «Київську фортецю» давно атакують забудовники. Внаслідок їхнього вторгнення знесено три пам’ятки комплексу вежі №5, знищується Васильківське укріплення, зрито частину бастіону цитаделі біля «Мистецького Арсеналу».

— На порозі музею приватна фірма збиралася збудувати висотку із величезним паркінгом. Музей виграв суд — у суддів вистачило мужності стати на захист культурної спадщини. Але я не впевнений, що це вбереже «Київську фортецю» від знищення. Адже київська влада всіляко затягує виконання президентського указу, яким музею надано статус національного, — обурюється директор музею «Київська фортеця» В’ячеслав Кулінич.

Збирається столична влада «осучаснити» розважальними закладами й охоронні землі Національного музею архітектури та побуту в Пирогові. За словами наукового співробітника музею Олексія Долі, таким чином Київрада хоче проігнорувати президентський указ про розширення охоронних зон музею. Аби врятувати музей від «піратів XXI століття», його працівники звернулися до суду.

— Другий рік ми воюємо за землі Пирогова: то виграємо суди, то програємо. Але допустити, щоб на території унікальної пам’ятки звели казино, буде величезним гріхом перед нащадками. Нещодавно на тролейбусній зупинці я побачив оголошення такого змісту: «Продається земельна ділянка 0,1 га із видом на вітряки Пирогова. Вартість — 300 тис. у.о.». Коли почав з’ясовувати — кажуть, що та ділянка перебуває у приватній власності. Але залишається незрозумілим, як і хто її міг приватизувати на охоронних землях музею, — розповідає Олексій Доля.

«Ганебна власність» — під такою назвою брати Капранови пропонують відкрити перелік надбань олігархів, отриманих незаконним шляхом. До нього, зокрема, збираються внести приміщення на вулиці Житомирській, 9, заради якого знищено Інститут історії та теорії архітектури України, спеціально обладнану будову на Контрактовій площі, звідки вже попросили на вихід Наукову бібліотеку з архітектури та мистецтва імені академіка Заболотного, численні новобудови на території парків, скверів, історичних місць. Також в української інтелігенції, небайдужої до знищення культурної спадщини, є задум завести «чорний список», до якого увійдуть прізвища тих, хто посягнув на святині. «Нехай він залишиться нащадкам, які читатимуть його й соромитимуться цих прізвищ», — наголосив Дмитро Капранов.

Усіх, хто небайдужий до долі української культури, брати Капранови запрошують прийти на Надзвичайні збори інтелігенції «Україна — зона культурного лиха», які відбудуться об 11 годині 30 листопада в культурному центрі Києво-Могилянської академії, щоб обговорити, як боротися із свавіллям та безкультур’ям чиновників.

Інна БІРЮКОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: