Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Український авангард

28 вересня, 2005 - 00:00
КОМПОЗИТОР І ДИРИГЕНТ ВОЛОДИМИР РУНЧАК / ФОТО НАДАНЕ АВТОРОМ

30 вересня на «Київ-Музик- Фесті» в Національній філармонії виступить відомий композитор Володимир Рунчак .

Він диригуватиме Київським камерним оркестром. Будуть виконані твори: Шухта, Губайдуліної, Пярта і Рунчака (цю Камерну симфонію №1 композитор присвятив пам’яті Бориса Лятошинського).

У свої 45 років Володимир Рунчак є сьогодні одним із найталановитіших і найуспішніших українських композиторів. Його музика приголомшливо сильна, емоційна, авангардна, але разом iз тим вона зрозуміла й цікава слухачеві. Ще в 1990 роках В. Рунчак здобув популярність у авангардних колах Європи, де представив свою музику в серії авторських концертів — London Cоllege of Music, Аугсбург, Мюнхен, Париж (на запрошення Паризької спілки композиторів). З великим успіхом пройшли його авторські концерти в цьому році на фестивалі ім. В. Лютославського в Любліні та в С-Петербурзі. При чому це твори великих масштабів — 4 симфонії, Реквієм, 3 камерні симфонії, концерти, хорові твори; камерна музика, сольні, інструментальні та вокальні твори...

Один із найбільш знаменних авторських концертів Рунчака у Києві відбувся п’ять років тому. Тоді маестро представив свій «Не-Концерт для скрипки та струнних», його виконував британський скрипаль Пітер Шеппард-Скаеверд. Це твір iз авангардними несподіванками: в окремих частинах скрипаль ніби то грає — але звуку нема, слухач мусить його собі уявити.

У 2002 році на фесті «Золотоверхий Київ» хор «Київ» вибрав твори Володимира Рунчака для виконання. Тут і почалися проблеми — хоч хори «Київ» і «Gloria» виконали декілька творів композитора, але інші хори відмовилися співати Рунчака — «бо його музика надто складна». Справді вона складна для виконання, але не для слухача. Виконаний хором «Київ» твір «Нагірна проповідь» — антифон на 16 голосів взяв у свій репертуар Швейцарський камерний хор і співає його без найменших проблем.

Останній твір, який нам представив Рунчак у травні 2005 р. в Колонному залі ім. Лисенка в Києві, був Реквієм для сопрано, тенора і симфонічного оркестру. Цей твір своїм змістом і своєю насиченістю такий могутній і яскравий — що навіть недруги маестро поздоровили композитора з перемогою...

Володимир Рунчак — людина скромна. Він немає звань і нагород. Три видавництва (з Німеччини, Італії, Швейцарії) видали про композитора дві книжки (А. Сташевський «Володимир Рунчак: музика про життя» та А. Семешко «Портрети сучасних українських композиторів — баяністів: Володимир Рунчак»). Є записи в Aurofon, Stadt Witten, Grand Prix; зроблені передачі на німецькому та швейцарському радіо, публікуються інтерв’ю в журналах, Рунчака часто запрошують у журі міжнародних конкурсів.

Окрім композиції (Володимир Рунчак написав біля сотні творів), він має ще одну любов — це диригування, спеціалізуючись на сучасній музиці. Як диригент Рунчак досягнув значних успіхів: виступав у Концертгауз у Берліні, зал Даріус Мійо в Парижі та багатьох містах України.

Ще в 1998 році Володимир Рунчак заснував концертну серію «Нова музика в Україні», де за підтримки посольств різних країн разом із своїм ансамблем виконує світову й українську сучасну музику. Ці концерти проходять щорічно і на них Рунчак представив уже близько 300 прем’єр...

Але не все складалося легко. Музичне життя В. Рунчака повне парадоксів. Він закінчив Луцьке музичне училище в 1979 році. Потім поступив в Київську консерваторію, як баяніст. Після двох років він подався на композиторський факультет, але його твори були визнані непереконливими для фаху композитора Рунчака; прийняли лише за другим разом. Мине кілька років і рунчаківські твори стануть обов’язковими на Всеукраїнських конкурсах фаготистів, потім саксофоністів, і врешті флейтистів.

До речі, Камерна симфонія №1 пам’яті Б. Лятошинського у 1985 р. була представлена Рунчаком на державному іспиті з композиції. В результаті кількох голосувань твір отримав «двійку», а наприкінці ледве натягнув на «трійку». Дарма, від цього часу, як уже згадували, Рунчак одержав три Grand Prix на міжнародних композиторських конкурсах і взагалі, для тих, хто розуміється на стандартах сучасної композиції, — Володимир Рунчак уже давно зірка. Це підтверджено багатьма рецензіями в зарубіжній пресі (Frankfurter Allgemeine, Augsburger Allgemeine, Musical Times, Manchester Evening, Schwabisches Tageblatt, Neue Musikzeitung, Berliner Zeitung, Il Mercotino, інш.). Якщо будете в Римі 19 листопада — завітайте до Французької академії — Villa Medici — там буде виконуватися музика Володимира Рунчака.

Ірена СТЕЦУРА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: