Столиці різних держав, безумовно, мають між собою дещо спільне, особливо якщо вони перебувають на стадії некапіталістичних змін. Диспропорція забудови, пістрява реклами, несподівані пам’ятники, які стверджують сумнівні цінності, — все це викликає чимало емоцій у мешканців столиць. Актуальне мистецтво чутливо підхоплює й розвиває їхні настрої у провокативних акціях та інших формах, які, не доходячи до виставкових залів, часто демонструються просто на вулицях. Про такий досвід художньої реакції на нову урбанізацію розповіла гостя з Болгарії Яра Бубнова, яку було запрошено фондом «Ейдос» в рамках ГОГОЛЬFEST, який нещодавно пройшов у Києві.
Яра Бубнова, відома як Директор інституту сучасного мистецтва в Софії, член ради «Маніфести», всесвітньо відомого мистецького форуму. Вона виступила куратором та організатором Болгарської програми на бієнале у Венеції, в Санкт-Петербурзі, Стамбулі, Сан-Паулу, Москві; виставки фіналістів премії Кандинського- 2007 у Ризі (2008) та інших неординарних заходів. Її погляди на мистецтво як куратора й арт-критика відрізняються самокритичністю, не позбавлені іронії, оцінки й характеристики досить точні. Проведений Бубновою «Візуальний семінар» в Києві був присвячений культурі візуальності у так званих суспільствах, що трансформуються. З появою капіталістичної економічної системи, зміни, що відбулися в урбаністичному просторі, потребують сміливого неупередженого сприйняття. Слайди, які демонструвала куратор, показували куточки Софії, побачені у незвичних ракурсах.
Так, «окраса» центру столиці, збудована за останньою Європейською модою з прозорого скла й бетону, на погляд художниці, не тільки неестетична, але й нефункціональна у місцевих умовах. Адже насичене сонцем південне місто потерпає від його надмірності й спеки. Ідея прозорості як символу «прозорої» політики й демократії перетворюється на свою протилежність через необхідність постійно затемнювати скляні площі. Це спостереження слугувало організації куратором конкурсу серед мешканців болгарської столиці на виявлення найгіршої, недолугої сучасної споруди. «Переможця» було знайдено за тисячами листів в інтернеті. Так акція сучасного мистецтва збудила активність населення у напрямку уважного ставлення до краси й гармонії оточення. А їх у великому місті порушують чимало, як і в Києві.
Непорозуміння викликають великі рекламні написи й зображення там, де вони нічого не виражають, чого вартi лише оголені гарненькі дівчата, які собою прикрашають що завгодно. Яра з гумором розповіла про величезний напис Fillips, встановлений над будинком районної поліклініки, яка, чи то за бідністю, чи недбайливістю, свого напису не мала. Отже, хворі люди до своїх страждань мали ще клопіт знайти лікаря під вивіскою відомої компанії, яка, проте, не займається зціленням. Бубнова та її однодумці не тільки збирають «художню» колекцію нісенітниць й негараздів свого міста, документуючи їх на фото й відео, а й влаштовують дійства, аби ситуація змінювалась на краще, не так хаотично, а більш-менш осмислено.
Наприклад, група «X TENDO» влаштувала перформанс у холі метро. Молоді митці імітували атмосферу радянського мітингу, коли люди виходили з транспарантами на зразок «Ура героям космосу!» тощо, але написи зробили з сучасною тематикою, привабливою нині, як то «Дешевий розпродаж» і т.д., примушуючи усіх перехожих замислитись над зміною цінностей.
Як і в Україні, в Болгарії не побудували ні палацу, ні музею, ні центру сучасного мистецтва, де можна було б масштабно оглянути твори ще живих, а не мертвих, художників. На тлі будівництва котеджів й численних офісів ця прикра відсутність говорить про прагматичність часу, не зацікавленого культурою. Одного разу у мас-медіа Софії з’явилося повідомлення про дату й місце відкриття довгоочікуваного Центру. Відомі державні й недержавні діячі культури й мистецтва прибули у визначені час і місце. Проте... нічого не відбулося, там виявився звичайний будинок, мешканці якого з подивом дивились на зростаючий натовп. Тисячі зацікавлених осіб зустрілися на одній площадці завдяки акції, влаштованій Ярою Бубновою, щоб подивитьсь один одному у вічі з докором про бездіяльність і посміятися з самих себе...
