Вшановуючи Бориса Возницького, 30 червня у Львівській галереї мистецтв відкрили виставку, присвячену його життю та діяльності. Експозицію створили, відзначаючи сорок днів світлої пам’яті директора Львівської галереї мистецтв, розповідає донька Бориса Григоровича Лариса Разінкова (Возницька), яка доклала найбільше зусиль для її відкриття. Предмети, представлені львівській публіці, — це особисті речі зі збірки Бориса Возницького, експонати з фондосховищ, твори відомих художників. З-поміж інших вирізняються світлини фотографа Олександри Лісаковської, яка в останні роки життя Бориса Григоровича супроводжувала його і зібрала потужний документальний матеріал. Бориса Возницього представлять також як дослідника — відвідувачам покажуть друковані праці про Миколу Потоцького, Іоана Пінзеля (його львівська творчість стала відомою саме завдяки мистецтвознавцю). Виставка, що стартувала наприкінці червня, продовжуватиметься кілька місяців. А напередодні в Золочівському та Олеському замках, що на Львівщині, урочисто відкрили експозиційні зали, де представлено великоформатні (8х8 м) полотна італійського живописця, придворного художника коронного гетьмана Яна III Собеського Мартіно Альтомонте (1657—1745) «Битва під Парканами» та «Битва під Віднем», якими тривалий час опікувався Борис Возницький. «Картини виставлено для огляду вперше за багато років. ...Сьогодні — мить перемоги», — зазначив під час урочистої події голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, маючи на увазі, що картини перебувають там, де їм належить бути. «День» раніше повідомляв про створення робочої групи зі збереження культурних цінностей, зібраних Борисом Возницьким, до складу якої увійшли музейники, історики, архітектори, реставратори, громадські діячі, депутати обласної і міської рад. На першому засіданні робочої групи йшлося про те, що не тільки вище названі полотна Альтомонте, а й уся спадщина Возницького під загрозою. На тому ж засіданні, не чекаючи остаточного рішення Міністерства культури України щодо подальшої долі полотен «Битва під Віднем» і «Битва під Парканами», дійшли висновку, що їх неможливо переміщувати з місця зберігання для тимчасового експонування (міністерство культури Польщі раніше висловило прохання про передачу полотен у римо-католицький костел (святого Лаврентія) у Жовкві). Більше того, наголосили на необхідності невідкладного (впродовж десяти днів) монтажу картин на місце постійної експозиції — у зали Золочівського й Олеського замків. Що й було зроблено 28 червня.
