Початок весни — особливо хвилюючий театралів час: адже наприкінці березня вручається найпрестижніша (за відсутністю інших) столична сценічна премія — «Київська пектораль». І хоч до офіційної «роздачі слонів» ще далеко, приводи для занепокоєння вже є: адже днями експертна група оголосила основних претендентів на «Пектораль». Цього року премія присуджуватиметься у 12 номінаціях.
Зі списку відібраних робіт помітно, хоч і не так явно, як у минулі роки, прагнення експертів до підтримки експериментального театру. Так, у категорії «Краща вистава» по сусідству «Кін IV» у театрі ім. Франка з «РЕхуВІлійЗОРом» Молодого театру, а скандальні «Три сестри» в тому ж театрі ім. Франка — з «Ріголетто» в Театрі опери та балету для дітей. Та ж тенденція і в номінації «За кращу режисерську роботу»: одіозний Андрій Жолдак («Три сестри») вживається з більш традиційним Миколою Мерзлікiним («Ріголетто»), тут же експериментатори Євген Курман («Контрабас», Молодий театр), Станіслав Мойсеєв («РЕхуВІлійЗОР») і консервативний Едуард Митницький («Так закінчилося літо», Театр драми і комедії). Практично цілком у владі авангардистів виявилася категорія сценографів: тут зійдуться Шавкат Абдусалімов («Три сестри»), Олена Богатирьова («РЕхуВІлійЗОР»), Володимир Карашевський («Чайка», Центр театрального мистецтва імені Курбаса). В акторських же номінаціях конкуренція очікується серйозна, особливо серед виконавців чоловічих ролей. Тут — безумовні кумири київської публіки. Олексій Вертинський («РЕхуВІлійЗОР»), Олександр Гетьманський («Вічний чоловік»), Степан Олексенко («Три сестри»), Анатолій Хостікоєв («Кін IV»), Володимир Кузнєцов («Таємниця буття», Театр на Подолi). «Краще виконання жіночої ролі» журі доведеться оцінювати, роблячи нелегкий вибір між Наталією Корпан («Увертюра до побачення», театр «Сузір'я»), Іриною Вежневець («Ріголетто»), Вікторією Спесивцевою («Любов у стилі бароко...»), Наталією Сумською («Три сестри»). Якщо ж до цього додати не менш цікавих претендентів у категоріях камерних і дитячих вистав, чоловічих і жіночих ролей другого плану, музичного оформлення, дебютів, то картина театрального життя на столичних сценах начебто вимальовується досить оптимістична. Принаймні — є з кого вибирати.
