7 березня у стінах Севастопольського міського гуманітарного університету, в рамках тижня української філології, присвяченого двохсотріччю від дня народження Тараса Шевченка, відбувся підсумковий захід Шевченкова світлиця. Ця подія зібрала рекордну кількість глядачів. Останні події на Кримському півострові згуртували небайдужих українців, передусім, молодь, яка народилася у незалежній, суверенній державі Україна.
Учасники і глядачі Шевченкової світлиці переконані: незважаючи на те, що від дня народження поета нас відділяє 200 років, його твори є актуальними, як ніколи, адже боротьба за суверенітет України триває й досі.
Як розповіла студентка 1-го курсу Севастопольського міського гуманітарного університету Ірина Усанова, Тарас Шевченко у кожного свій. "Для мене Тарас Шевченко - це, в першу чергу, поет-борець. Твори митця настільки просякнуті його тривогою за долю України, її народ, що вони відображають минуле, майбутнє і сьогодення, як якійсь магічне дзеркало. Ми маємо пам'ятати нашу історію і всі трагічні події, які колись відбувалися на нашій землі. Історія країни наповнена трагедійними подіями; дуже багато довелося пройти українському народові і в шевченкових творах ми можемо прочитати про ці страждання, пропустити це через себе і духовно очиститись, шляхом катарсису, наповнитися вірою, і, враховуючи всі помилки минулого, не повторювати їх у майбутньому, а будувати нове життя з чистого аркушу".
Виконавець ролі Тараса Шевченка - Сергій Лемешко переконаний: Тарас Шевченко і сьогодні залишається батьком української нації.
"Тарас Шевченко - батько нової української літератури, батько українського народу. Своєю діяльністю митець зробив для України набагато більше ніж гетьмани і політичні діячі разом узяті. Великий Кобзар був пророком. Зараз, як і багато років тому, відбувається окупація України і все йде до поневолення українського народу. Саме тому ми маємо читати твори великого Кобзаря, аби робити висновки, аби вибудовувати стратегію поведінки, аби будувати нову сучасну Україну: вільну і самодостатню державу".
Завідувач кафедри українскої філології, кандидат педагогічних наук, доцент Олена Попова розповідає: "Традиції кафедри в університеті будь-якого спрямування, здається, повторюються і є однаковими, але у філологічних спеціальностях, гуманітарному університеті кожен тиждень сконцентрований навколо одної події чи постатті. Цією постаттю в цьому році, закономірно, стала постать Тараса Шевченка. Ми розкодовували код його любові, у кожній жінці шукав він свою Україну чи той затишок, до якого линуло його серце.
На цьому тижні ми провели чимало заходів, до яких залучалися не тільки індивідуально групи, а вся плеяда студентів нашого гуманітарного університету. У нас випущені листівки "Варто прочитати". Цього року до них долучилося майже 30 студентів. І цього року ми знову розповсюджуємо в наших школах на 22 травня - на день наших урочистих зібрань біля пам'ятника Тараса Шевченка. У нас традиція наукових заходів мабуть переважає. Тільки за цей тиждень наші студенти взяли участь у трьох наукових конференціях. Студенти другого курсу групи УА - 2 взяли заочну участь у науково-практичному семінарі у місті Києві, що присвячений творчості Тараса Шевченка. 13 студентів надіслали роботи, які будуть опубліковані у збірнику наукових тез, присвячених творчості Тараса Шевченка у місті Миколаєві. І нарешті, в нашому університеті відбулись наукові студентські читання з погляду вічності, на якій зібралися всі студенти з усіх вищих навчальних закладів нашого міста".
Глядачі стоячі проводжали акторів оплесками. Шевченкова світлиця продемонструвала - Великий Кобзар, безперечно, є об'єднавчим чинником. Саме його постать зібрала представників різних національностей та спеціальностей, яких об'єднує любов до творчості митця та України.
