У Будинку кіно згадували корифея українського кіно. Леонід Михайлович входить до трійки кінорежисерів, які творили славу українського кіно після геніального Олександра Довженка в другій половині минулого століття. Наряду з Параджановим та Ільєнком Осика творив у складних для вільної творчості радянських умовах фільми, які продовжують викликати інтерес і в сучасного глядача.
У 1960—1980-х, починаючи з «Етюдів про Врубеля», режисер зробив все, щоб українське кіно вийшло на світовий рівень. Його «Камінний хрест» вразив світову спільноту, фільм отримав міжнародні нагороди. Спогадами про історію стрічки на вечорі розказав автор сценарію Іван Драч (на фото) і кінокритик Сергій Тримбач. Популярна актриса театру і кіно Лариса Кадочнікова згадала про роботу з режисером при створенні фільму « Вечір на Івана Купала»: Осика любив кіно, а не себе в кіно»! За словами знаної художниці-шестидесятниці Людмили Семикіної, котра творила для фільмів Л.Осики історичні костюми, режисер бачив кожну людину наскрізь...і був дивовижно чистою й віруючою людиною: « вражав його біль душі, туга за втраченою державністю, що й спонукало його на створення фільму «Захар Беркут»».
Вірний соратник по життю кіноактриса Світлана Князєва презентувала книгу спогадів про корифея українського кіно: «Таке ось Життя і таке Кіно».
Нині традиції українського кіно продовжує один з учнів Леоніда Осики — Олесь Санін, котрий прославився фільмами «Мамай» та «Поводир».
