Хочете відчути себе справжнім детективом? Завітайте до музею. Процес атрибуції твору мистецтва нагадує одночасно науковий симпозіум, спіритичний сеанс, погоню за злочинцем та подорож у часі.
Музей Ханенків представив виставку Art&Science ІІ із циклу «Наука про мистецтво» — своєрідний мистецький детектив із «зав’язкою, слідчими діями та щасливим фіналом». Експозиція складається всього лише з чотирьох живописних творів, але завдяки інформаційним стендам тут можна провести більше часу, ніж у постійній експозиції. Головна особливість проекту, мабуть, у тому, що це не просто виставка красивих картин, а розповідь про п’ять новітніх методів, які були застосовані при вивченні п’яти творів із фондів музею в межах проекту «НА.МИ.СТ.О. — НАука. МИстецтво. СТудії. Освіта». Цей інноваційний освітній проект реалізує бюро науково-технічної експертизи «АРТ-ЛАБ» разом із Національною академією образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА) і Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за підтримки Українського культурного фонду. Головна мета — втілити кращі європейські підходи при дослідженні об’єктів культурної спадщини.
Технічний прогрес ми спостерігаємо з року в рік. Погодьтесь, всього лише десять-двадцять років тому ми навіть уявити собі не могли, що зможемо розмовляти по телефону посеред лісу, заряджати книжки, цигарки і навіть взуття. Не оминули сучасні технології й музейну сферу. Щороку з’являються новітні методи досліджень і стає дедалі більше нових приладів для аналізу матеріалів, з яких виготовляють твори. Проте сама лише техніко-технологічна експертиза не може відповісти на всі запитання — потрібен науковець, який зможе адекватно інтерпретувати результати. Зуміти відрізнити роботи відомого художника від виконаних послідовниками творів, визначити ім’я автора, розгадати, про що твір, може лише професіонал. Тому саме комплексне дослідження — співпраця технологів та мистецтвознавців — дає найкращі результати, що їх представив музей. Увага, спойлер! Лише один із творів виявився оригіналом.
Одна зі змінених атрибуцій давно на слуху. Підозри, що ханенківську «Інфанту» написав не Веласкес, з’явились досить давно. Ще 1965 року до музею завітав відомий дослідник життя і творчості Веласкеса, професор нью-йоркського університету Хосе Лопес-Рей і заявив, що не бачить у картині «індивідуальної манери» майстра. Технічна експертиза виявила кілька цікавих моментів, які дають змогу припустити, що київський портрет виконано талановитим живописцем із придворної майстерні, яку після смерті Веласкеса очолив його учень і зять Хуан Масо. Саме він є автором парадного портрету Інфанти Маргарити із музею Прадо.
Наша «Інфанта» вважалася ескізом до цього великого полотна, але огляд в інфрачервоному діапазоні показує примітивний характер підготовчого малюнка, а також відсутність пошуку загальної композиції та уточнення окремих деталей. Інакше кажучи, київська «Інфанта» написана як «чистовик» із готового матеріалу, ескіз же — це «чернетка», на якій завжди видно зміни та поправки. Попри це, не підлягає сумніву, що картина має високий художній рівень, техніко-технологічна експертиза матеріалу свідчить, що виконана вона була у другій половині ХVII століття і становить велику музейну та історичну цінність.
Рентгено-флуорисцентний спектральний аналіз (РФА) виконується за допомогою спеціального обладнання безконтактно, але він з неймовірною точністю дає змогу визначити пігменти, які використовувались у фарбі. Історія мистецтва знає матеріали, якими художники писали картини ще з давніх часів — свинцеве білило, вохру чи кіновар. Але деякі фарби з’являлись лише з розвитком техніки, як-от кадмій жовтий чи кобальт синій, промислове виробництво яких почалося лише на початку ХІХ століття. Вивчення барвників дає змогу чіткіше датувати твори, що, зокрема, демонструє атрибуція картини «Різдво», яку раніше відносили до ХVIIІ століття і голландської школи. Але дослідники не лише встановили вік роботи, а й спромоглися визначити, який саме твір вона наслідує, ба навіть знайшли оригінал у Римі.
Використання оптичної мікроскопії може показати, що фарба виготовлена вручну або машинним виробництвом, і можна говорити про вік твору, адже ручний помел пігментів був поширений до кінця ХVIIІ століття. Візуальний огляд в УФ-діапазоні виявляє наявність тонувань, виконаних реставраторами упродовж «життя» картини. Сукупність отриманих відомостей, зокрема набір та поєднання пігментів у досліджених пробах, дозволяють експертам встановлювати особливості створення того чи іншого твору, в окремих випадках навіть визначати регіон. Музейники кажуть: завжди неприємно «понижувати статус» найпопулярніших експонатів. Проте пошук істини завжди на першому місці, і це викликає повагу.
У межах виставки музей проведе кілька цікавих екскурсій-лекцій і науковий семінар. Art&Science ІІ стане чудовим доповненням до відвідування постійної експозиції музею і допоможе уявити, скільки кропіткої роботи насправді стоїть за кожною музейною етикеткою. Приємна деталь — виставка відкрита до 27 жовтня, вхід вільний.
