В Україні запрацювала онлайн-платформа, що містить 10 робіт, виконаних учасницями та учасниками німецько-української резиденції ANABASIS. Тут можна знайти проєкти, в яких автори за допомогою нових медіа та художніх практик досліджували питання ідентичності та постгуманізму. У їхніх роботах задіяні різноманітні технології: від фотографії та відео до AR-об’єктів.
Резиденція ANABASIS інспірована одним із найважливіших німецькомовних поетів ХХ століття Паулем Целаном. Серед майже 70 охочих організатори відібрали 9 учасниць та учасників із Німеччини та України й одну мистецьку групу. Це такі мисткині й митці, як: Яна Бачинська зі Львова, Богдан Бунчак і «Neue Judische Kunst» із Києва, Богдан Свиридов із Черкас, Віталій Янковий з Вінниці, а також Довілє Алєксаті, Пол В’єрсбінскі, Тіні Домінґоста, Хана Йо з Берліна й Оскар Лєбек із Ляйпціґу. Проєкт створено громадською організацією «Українсько-німецьке культурне товариство м. Чернівців» при Центрі Gedankendach та Інститутом німецької культури та історії Південно-Східної Європи при Мюнхенському університеті імені Людвига-Максиміліана (IKGS) за фінансової підтримки програми House of Europe.
Під час резиденції учасники протягом двох тижнів брали участь в онлайн-зустрічах та дискусіях із запрошеними експертами: літературознавцем, перекладачем, дослідником творчості Пауля Целана Петром Рихлом (Україна), філософинею постгуманізму Франческою Феррандо (США), поетом Хосе Ф.А. Олівером (Німеччина), філософом і германістом Паулем Сарсом (Нідерланди), германісткою Рошеллю Тобіас (США). Також вони обговорювали теми резиденції з її кураторами – українським мистецтвознавцем Олександром Сушинським та німецьким поетом Себастіаном Унґером. Згодом, після двотижневої онлайн-резиденції, упродовж трьох місяців митці працювали над власними мультимедійними роботами.
- У цьому проєкті ми намагалися налагодити діалог, характерний для творчості Пауля Целана, – наголошує один із кураторів резиденції Олександр СУШИНСЬКИЙ, – а також виловити «пляшку-до-нікого», яку він надсилає в невідоме, водночас сподіваючись, що хтось її віднайде й зможе прочитати послання. У світі загалом та в Україні зокрема Целана все активніше прочитують: його видають, перекладають, на честь поета відбуваються фестивалі. Натомість наша ціль – спробувати ввійти в діалог із Целаном через нові медіа та сучасні художні практики.
Мультимедійні проєкти на сайті anabasis.space – різні за тематикою, настроєм та оптикою. Є тут рефлексії на тему Голокосту, переосмислення себе та розуміння Всесвіту, пошуки Бога та очікування дива, ворожіння на книзі І-Цзин, робота зі штучним інтелектом тощо. Чи вдалося митцям інакше поглянути на творчість Пауля Целана за допомогою нових медіа, а також із якими викликами вони зіштовхнулися в процесі роботи – говоримо з українськими учасниками – Богданом Свиридовим та Віталієм Янковим, а також берлінською мисткинею Ханою Йо.
За словами Богдана Свиридова, до резиденції ANABASIS він не був знайомий із творчістю Пауля Целана, тож для митця це взагалі стало відкриттям. «Пам’ятаю, як я отримав матеріали від організаторів, – говорить учасник резиденції, – прочитав декілька віршів і подумав: «Вау! Нічого незрозуміло, але ці композиції слів викликають в уяві незвичайні образи». До цього він якраз робив проєкт із використанням штучного інтелекту, в якому останній генерував абстрактні тексти, що їх митець намагався згодом втілити у зображення. «Чомусь я відразу провів паралелі між цим проєктом і творчістю Целана», – додає Богдан.
Віталій Янковий зізнається, що в нього Пауль Целан завжди асоціювався з метафізикою: метафорами та ландшафтом. «Ця метафізичність його мови якраз може бути оптикою для поетичного описання художніх візуалізацій цифрових слідів, які є однією з моїх профільних тем», – запевняє митець. Для нього передусім було цікаво дізнатися, які методики в роботі використовують колеги з Німеччини. «Цінність подібних проєктів у тому, – додає Богдан, – що є можливість вийти за межі власної «бульбашки» і попрацювати трохи з літературознавством. Одним із моментів, який запам’ятався, було питання з воркшопу філософині Франчески Феррандо, для чого ми взагалі займаємося художньою діяльністю».
- Моє перше враження від резиденції ANABASIS було пов’язано з хорошою організацією», – вважає німецька мисткиня Хана Йо. – Для мене семінари з читання віршів, проведені двома кураторами Олександром Сушинським та Себастіаном Унґером, були корисними та проникливими передусім тому, що це стало певною спробою подолати мовний бар’єр. Особисто для мене це велика проблема читання віршів. Ну і те, що я, як неєвропейка, не дуже знайома з культурно-історичним фоном. Але водночас цей виклик може стати значною перевагою для розвитку власної візуальної мови».
На думку мисткині, нові медіа виносять роботи Целана в сучасне обговорення і дають змогу переосмислити їх. «Не знаю, чи можу сказати, що я близька з цим автором, – міркує Хана Йо, – але через деякі його слова та рядки виявила глибокий зв’язок із певними частинами світу Пауля Целана».
Важливим інсайтом у творчості Целана для Богдана Свиридова з Черкас став приклад деконструкції німецької мови. «Це задало тему мого проєкту, – ділиться митець. – Сподобалося чітке звучання його віршів, наче механічний станок чи музика техно. Спеціально для проєкту я написав музику, що, на мою думку, дуже пасує ритму творчості Целана». Для створення фінальної роботи Богдан обрав найновіший і один з найбільш складних інструментів, що є наразі у митців – алгоритм штучного інтелекту. Це водночас стало й найбільшим викликом. «Багато хто порівнює штучний інтелект із чорною коробкою, в яку ти запускаєш інформацію та отримуєш відповідь, – говорить Богдан, – проте не розумієш, як вона була отримана. Я мав приблизний образ, що хочу отримати й концепцію проєкту, та був відкритий до неочікуваного. Разом із розробником ми згенерували трьох персонажів, які постійно мутують і є відображенням бажання людини змінювати своє тіло».
Віталій Янковий для свого фінального проєкту обрав тему близькості, сусідства з місцями пам’яті та практики її профанування. «Це досить складна та об’ємна тема, – додає митець, – в чомусь навіть контроверсійна. Але я планую її надалі розробляти».
Учасники резиденції переконані, що завдяки продуктивній комунікації з кураторами проєкту, їм вдалося створити новаторські та оригінальні роботи, які допомагають переосмислити основні концепції творчості Пауля Целана та наблизити його до сучасної авдиторії.
