Відома мисткиня презентувала свій новий проєкт під назвою «Віртуальний Колайдер» на платформі Mozilla Hubs за підтримки програми Стипендії Українского культурного фонд та Центру мистецтва і урбаністики в Берліні.
Історія українського мистецтва знає не так багато творів, які з першого погляду впізнаються як символи часу. В них грандіозні задуми художника настільки перебільшують можливості його матеріального втілення, що мають значну цінність на стадії проєкту. Такою була башта Татліна, біосфера Тетянича, а от тепер бачимо колайдер Чепелик.
Фізичний колайдер – це величезна споруда, в якій енергія прискорює на неймовірній швидкості елементарні частки і створює умови для подальшого зіткнення квантових часток. В результаті виникає, гіпотетично, антиречовина і бозон Гіґґса, частка, здатна повертати назад у часі. Проєкт художниці відтворює арт-колайдер, в якому з прискоренням рухаються відео фрагменти та активують механізм аудіо-візуальних стрибків із частковим заміщенням архівними кадрами. Це відео-шоу стосується подій, які відбувалися в різних урбаністичних ландшафтах і вплинули на подальший історичний розвиток часо-простору світу. Замкнені у подвійну «стрічку Мьобіуса», яка, як відомо, демонструє рух без упину і кінця, змішуючи причину й наслідок, зображення подій колайдера показують взаємо пов’язаність між собою подій минулого й майбутнього, акцентуючи відповідальність кожного за свої вчинки. Як вистріл у Сараєво ініціював початок першої світової війни і змінив життя мільйонів людей, так і руйнація муру між двома частинами Німеччини, і вибух у Чорнобилі, і визволення Слов’янська від окупантів, мають значні гуманітарні наслідки.
“VR Колайдер" це — архітектурна структура, яка складається 4 платформ, що зависла, як космічна стація на орбіті планети Земля, вловлюючи і декодуючи вібраціії нашого часу.
Платформа Прип’яті демонструє мультимедійний проект “Генезис”, який протиставляє смерті тему народження людини і спрямований на збереження генофонду нації. Чорнобильська катастрофа слугувала , на думку авторки, поштовхом для утвердження самосвідомості нашого народу й зміцненню держави. У проекті визначаються два вектори, направлені у минуле та в майбутнє. Так, мініатюрні фігурки людей, що завмерли на поверхні сфери живота вагітної матері, формують образ цивілізаційного поля планети Земля. Повітряна куля із зображенням немовляти спалахом фіксує нове народження в Україні через кожні 1,5 хвилини, що майорить як велика надія на наше майбутнє.
Колайдер Чепелик звертається до подій, які сформували наш сьогоднішній світ і піднімає питання: чи люди є елементарними частками в системі прискорювачів глобальних сил, чи енергія взаємодії здатна породити нові значення, нові форми мислення і нові шляхи існування в світі? Подорожуючи віртуальними карколомними просторами ландшафтів різних країн і занурюючись у контексти історичних та випадкових подій, глядач впевнюється у можливостях змін у світі та знаходить свою власну до нього залученість та відповідальність.
